5 переваг та 5 недоліків вирощування ріпаку. Особливості технології

З одного боку, він дійсно вигідний і має велике господарське значення як джерело високоякісної олії. Це продукт експортоорієнтований, з яким досить просто потрапити на найбільші світові ринки. З іншого ж боку, ріпак — досить ризикована у вирощуванні культура, яка у невдалий рік замість очікуваних прибутків може стати джерелом самих лише збитків.

SuperAgronom.com вирішив розібратися, які саме переваги має ріпак, які проблеми найчастіше виникають за його вирощування, та як технологія впливає на врожайність культури.

5 головних переваг ріпаку

Не будемо брати до уваги цінність ріпаку як харчової та промислової культури, розглянемо його агрономічну цінність. З погляду агрономії ріпак має 5 головних переваг:

1. Є цінним попередником. Завдяки розвиненій кореневій системі забезпечує надходження та акумуляцію вологи у глибоких шарах ґрунту, а також сприяє його кращій аерації.
2. Ріпак — хороший сидерат. Він може забезпечити збільшення органічної речовини в ґрунті у кількості, еквівалентній внесенню 10—15 т/га гною.
3. Раннє достигання культури. Зелену масу озимий ріпак формує раніше за інші кормові культури — вже в середині квітня або на початку травня. Це досить важливо для тваринництва. Крім того, ріпак можна успішно використовувати як післяжнивну або озиму проміжну культури.
4. Виступає у якості біофуміганта. Добре розвинена коренева система сприяє зменшенню забур’яненості полів. За правильної технології вирощування ріпаку знижується інтенсивність ерозії ґрунтів внаслідок покращення їхньої структури (знову ж таки, завдяки кореневій системі культури).
5. Його можна вирощувати на всіх типах ґрунтів із рН 6,0—7,0.

5 головних недоліків вирощування ріпаку

Якби ріпак мав самі лише корисні якості, його б вирощували, не задумуючись, майже всі сільгоспвиробники. Проте ця культура має й вельми відчутні мінуси, а саме:

1. Це друга після соняшника культура, яка виносить із ґрунту найбільшу кількість азоту.
2. Ріпак дуже вимогливий до мінерального підживлення та умов його проведення. Дефіцит азоту швидко призводить до захворювання рослин та ураження великою кількістю хвороб.
3. Перезимівля озимого ріпаку несе у собі немало ризиків. Зазвичай ріпак зимує набагато гірше, ніж озимі колосові.
4. Ріпак полюбляють шкідники. На цій культурі охоче годується велика кількість різноманітних шкідників.  На сьогодні їх нарахували вже більше 50 видів. Зокрема люблять ріпак і слимаки, які майже не звертають уваги на більшість інших популярних культур.
5. Через надто дрібне насіння дуже важко провести точний висів культури. Проте саме точний рівномірний висів є вельми важливим для майбутньої урожайності.

«У своєму оточенні я вже давно не зустрічаю людей, які вирощують ріпак. На мою думку, це настільки ризикована в усіх процесах культура, що вирощувати її просто немає сенсу», — говорить власник компанії «АТК» Юрій Дробязко.

Агротехнологія — основний фактор підвищення урожайності та зменшення ризиків

Правильний технологічний підхід надзвичайно важливий за вирощування ріпаку. Особливе значення має дотримання сівозміни: багато науковців вважає, що саме нехтування організацією сівозміни призводить до значного зниження врожайності культури.

Важливо приділити особливу увагу точному висіву культури, продумати план заходів із обробітку. Також велике значення має підбір сортів і гібридів, строки та норми мінерального підживлення, захист посівів.

Планування сівозміни при вирощуванні ріпаку

Найкращими попередниками для ріпаку є багаторічні бобові трави, хорошими — рання картопля, горох та однорічні трави. Гірші попередники, які призводять до збільшення кількості шкідників у посівах культури, — капуста, редька, гірчиця.

Також потрібно врахувати, що фахівці не рекомендують вирощувати ріпак на одному полі частіше, ніж раз на 4—5 років.

Незадовільними попередниками є овес та яра пшениця, а також — цукровий буряк, після якого виникає небезпека поширення нематоди у посівах. Попередник потрібно підбирати такий, щоб він рано звільняв поле для проведення якісного обробітку ґрунту під ріпак.

Сам ріпак буде добрим попередником для озимої пшениці, літніх посівів багаторічних трав (наприклад, люцерни) та післяжнивних посівів гречки.

Вибір насіння та посів ріпаку

Насіння ріпаку повинне мати наступні характеристики:

• Висока урожайність. Причому, зібране насіння повинне бути високобілковим і високоолійним.
• Скоростиглість.
• Стійкість до осипання, вилягання та розтріскування стручків.
• Стійкість до хвороб та шкідників, а також — інших несприятливих факторів.
• Висока морозо- та зимостійкість.
• Саме з урахуванням цих параметрів і слід обирати сорти або гібриди для посіву.

«За вирощування ріпаку для харчових цілей слід також звернути увагу на забарвлення насіння. Жовтонасінні сорти мають підвищений вміст білку й олії та низький вміст клітковини», — радить кандидат с/г наук, співробітник Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН Сергій Бабій.

Що ж до посіву, то тут однією з головних вимог буде рівномірність розподілу насіння у ґрунті. Зазвичай саме з рівномірністю і виникають складнощі, оскільки насіння ріпаку дуже дрібне. Найкраще використовувати для сівби пневматичні сівалки з комп’ютерними контролерами, які дозволять точно дозувати норму висіву.

Глибина посіву залежить від типу ґрунту: на суглинках рекомендується глибина 1—2 см, на супісках — 2—2,5 см. За недостатньої кількості вологи глибину слід робити більшою. Також рекомендується збільшувати норму висіву насіння на 5—10% для гібридів і на 15—20% для сортів. Густота посіву повинна бути такою, щоб навесні на 1 кв. м. поля припадало 25—50 рослин ріпаку.

Обробіток ґрунту 

Основні завдання обробітку ґрунту під ріпак — збереження вологи, вирівнювання поля та попередження ерозії за рахунок мульчування рослинними рештками. Вибір конкретних технологій залежить і від попередника, і від ґрунтових умов. Але потрібно пам’ятати, що важливо зменшувати глибину розпушування ріллі та мінімізувати кількість технологічних операцій на полі.

Для озимого ріпаку передпосівний обробіток ґрунту дуже важливий. Вирівняний, вологий та пухкий верхній шар ґрунту з дрібногрудковою структурою буде сприяти рівномірному висіву насіння та отриманню дружних сходів. Для ярого ріпаку фахівці рекомендують обов’язкову передпосівну культивацію, проте надмірно глибокий обробіток буде шкодити проростанню культури та призведе до втрати вологи.

Мінеральне живлення

Органічні добрива краще вносити під попередник, ріпак добре реагує на їхню післядію. Під основний обробіток ґрунту найкраще вносити фосфорно-калійні добрива, оскільки ріпак дуже вимогливий до вмісту фосфору. Також нестача фосфору та калію призведе до зниження ефективності азотних добрив. Окрім того, ріпакові потрібні сірка (він є найвибагливішою культурою щодо сірки), магній, бор та цинк.

Потреба у поживних речовинах, а надто — мікроелементах, зростає у критичні періоди. У цієї культури таких періодів три:

• Формування листкової розетки. В цей час потрібно провести позакореневе підживлення, яке дасть змогу рослинам належно підготуватися до зимівлі. Проте надмірне внесення азоту може негативно вплинути на перезимівлю культури.
• Формування стебла.
• Формування зав’язі та розвиток бруньок, цвітіння.

Фунгіцидно-інсектицидний захист

Хвороби та шкідники завдають значної шкоди посівам ріпаку, тому потрібно подбати про надійний фунгіцидний та інсектицидний захист посівів. Фунгіцидний захист повинен бути системним, його проводять у критичні фази розвитку рослин.

«Дуже важливим є осінній захист посівів. Осіннє внесення фунгіцидів сповільнює ріст, захищаючи рослини від надмірного переростання, а ще — сприяє глибшому проникненню кореневої системи у ґрунт. Окрім цього, осіннє внесення фунгіцидів сприяє формуванню плоскої листкової розетки, запобігає видовженню кореневої шийки і високому підняттю точки росту. Всі ці чинники значно зменшують ризик вимерзання ріпаку», — говорить кандидат с/г наук, у минулому співробітник Інституту захисту рослин НААН Валентина Сергієнко.

Весняну обробку фунгіцидами краще проводити за висоти рослин 20—25 см, це захистить від хвороб і допоможе збільшенню кореневої системи та рівномірному цвітінню. Під час вибору препаратів слід звернути увагу на те, що найбільшої шкоди ріпакові завдають біла гниль і фомоз, на другому місці зі шкодочинності — альтернаріоз та циліндроспороз. Саме від цих хвороб ріпак потрібно захищати у першу чергу. Найбільш вживаними для боротьби з ними є фунгіциди на основі карбендазиму, ципроконазолу, азоксистробіну,пікоксістробіну, металаксилу, манкоцебу.

Для захисту ріпаку від шкідників використовуються системні препарати з діючими речовинами диметоат, гамма-цигалотрин, альфа-циперметрин, тіаметоксам, флудиоксаніл, металаксил, імідоклоприд тощо. Інсектицид використовується для протруювання насіння перед посівом (у комплексі з фунгіцидом), а також для обробки посівів під час досягнення економічного порогу шкідливості. Окрім обробки насіння та посівів інсектицидами для захисту від шкідників слід застосовувати ще й такі заходи:

• Прибирання рослинних решток перед посівом.
• Знищення бур’янів, які є головним середовищем розповсюдження шкідників.
• Розпушування ґрунту в міжряддях у період масового заляльковування шкідників (таких, як капустяна совка, ріпаковий листоїд, ріпаковий квіткоїд та ін.).
• Дотримання сівозміни.
• Внесення максимальних норм добрив для покращення стійкості рослин до пошкодження шкідниками.

Зимостійкість озимого ріпаку: чи можливо її підвищити?

Ріпак — культура холодостійка та вологолюбна. Найбільше йому шкодять не зимові морози, а весняні заморозки й випрівання під сніговим покривом, який випадає на непромерзлий ґрунт. Щоб уникнути пошкодження посівів під час зимівлі, слід дотримуватися таких порад:

• Витримувати оптимальні строки сівби, щоб уникнути переростання чи недостатнього розвитку рослин при входженні в зиму.
• Правильно підбирати гібрид або сорт.
• Збалансовано вносити мінеральні добрива.
• Зменшувати норму висіву до мінімально рекомендованої. Висока норма висіву призводить до внутрішньовидової конкуренції, коренева шийка рослин при цьому видовжується та піднімається над поверхнею ґрунту, а це одна з основних причин вимерзання.
• Використовувати фунгіциди восени, щоб запобігти підніманню кореневої шийки.
• Забезпечити на початкових фазах росту рослин відсутність бур’янів.

Читати по темі: 5 факторів, що впливають на стан озимого ріпаку після заморозків

«Щороку площі під озимим ріпаком зменшуються, і головною причиною цього є вимерзання рослин. Проте вимерзання можна уникнути, якщо дотримуватися оптимальної агротехнології», — вважає завідувач кафедри технологій у рослинництві ЛНАУ, професор Володимир Лихочвор.

Олена Басанець, SuperAgronom.com