Система живлення кукурудзи на кислих ґрунтах — як підвищити ефективність?

ПрАТ «Чернігівеліткартопля» веде свою історію ще з часів, коли належало до структури Академії аграрних наук УРСР і займалося селекцією та насінництвом картоплі. З Незалежністю його акціонували, але справи йшли не дуже, і з 2005 року нинішнім власникам довелося «відтягувати» його від межі банкрутства. За словами керівника, Ігоря Шкурка, вкладено було багато праці та коштів, аби зі збиткового перетворити господарство на прибуткове, яке ще й надає найвищі в окрузі виплати пайовикам. Знайшли постійного партнера — компанію «Ерідон» — і спільними зусиллями підвищують всій технологічний рівень та прибутковість уже впродовж багатьох років.

Наразі обробляють 2300 га землі біля Седніва в Чернігівській області. Продовжили спадковість у картоплярстві — також займаються селекційною та насінницькою діяльністю по цій культурі, під яку відведено 146 га, мають близько 40 власних та вирощують низку сортів інших брендів. Але, крім цього, структура сівозміни, наприклад, цього сезону складалася з 227 га кукурудзи, 665 га соняшнику, 557 га озимої пшениці, 278 га озимого ячменю, 257 га озимого ріпаку, 98 га жита, 20 га проса та 28 га кормових культур (господарство має ще й тваринницький комплекс).

Як зауважив Ігор Шкурко, надалі площі соняшнику планують зменшувати, адже ця культура споживає занадто багато води. А кліматичні зміни з посухами та підвищенням температур «добрались» уже й до Чернігівщини.

До проблеми дефіциту вологи підходять із різних боків. Зокрема, змінюють технології обробітку ґрунту. 3 роки тому почали пробувати глибоке розпушування на 40 см — під усі культури.

«Ми найняли 500-сильний трактор Case IH з комбінованим культиватором EcoloTiger і я сам особисто слідкував, на яку глибину йде рихлення та з якою швидкістю працює агрегат. На наступний рік дещо змінили систему: на тих самих полях пройшлися тією ж технікою, але під кутом 45 градусів, понагортали поля з півночі на південь по діагоналі. І так само посіяли рядки. На мою думку, система дала певний результат. А головне, що коли ми потім робили розкопи на глибину 1,5 м, то 3 роки тому волога перебувала на рівні 60 см, а далі — сухо. Наступного року вже пішла нижче — на 1 метр. А потім уже й на 1,5 м була», — розповів Ігор Шкурко.

І при цьому додав, з другого боку, що оранка все-таки краще, ніж суто дискування. Принаймні, у їхній ситуації, коли поля розташовані у найвищій точці Чернігівського району.

Взагалі, господарство багато експериментує. З сортами/гібридами, системами живлення, тим же обробітком ґрунту. А сам директор постійно вивчає зарубіжний досвід — їздив в агро-тури до США, читає багато спеціалізованої професійної тамтешньої літератури, аби докопатися до суті успішних технологій та вивчити можливість застосовувати їх на наших теренах.

Але запровадження будь-якої новинки все ж починається з випробування на своїх полях. Розмова з ним відбувалась біля масиву, на якому розміщено 29 демо-ділянок гібридів кукурудзи. Зокрема, лінійка продуктів брендів IFAGRI (Сканер, ФАО 250; Староф, ФАО 290; Вархол, ФАО 300; Блекрок, ФАО 340; Мітинг, ФАО 380), DSV (Пятов, ФАО 350) і RAGT (РЖТ Гекксагон, ФАО 370, РЖТ Екксклам, ФАО 270, РЖТ Інедіккс, ФАО 320, РЖТ Ліпеккс , ФАО 290). Цей випробувальний полігон був створений спільно з компанією «Ерідон», а пан Ігор зацікавлений брати участь у таких проєктах, адже цікаво побачити, як показують себе продукти (гібриди, ЗЗР тощо) саме на своїх полях.

«Більшість гібридів, і на цих демо-ділянках, і у нас в товарних посівах, мають ФАО вище 300. Минулого року, наприклад, ми по гібридах із ФАО 360 отримували урожайність 11 т/га за вологи 24%. Хоч загалом це трохи ризиковано, бо останніми роками не знаєш, чи вистачить вологи у ґрунті, щоб кукурудза вегетувала потрібний для дозрівання термін. Але, як бачите, зараз майже середина вересня, а зерно ще дозріває, перебуває у фазі кінця молочної стиглості. Хоча цьогоріч влітку були такі температури, що кукурудза могла й не вижити. Що казати, якщо ми збирали озиму пшеницю за вологості 7-8%, а ячмінь 5%, при цьому нормальною вологістю до збирання вважається 13-14%», — каже Ігор Шкурко.

Навряд чи «виживання» кукурудзи — це «везіння». Тут зійшлося багато факторів — і правильно підібрані гібриди, і згаданий уже обробіток ґрунту. І, звісно, система живлення.

Є ще один чинник, який має значний вплив на використовувані в господарстві технології. А саме — дерново-підзолисті ґрунти, кислотність яких в середньому на рівні рН 5,0-5,1. Тобто мало того, що бідні на органічну речовину, то ще й знижують споживання рослиною елементів із внесених добрив.

Щоб нівелювати цю проблему, господарство, з одного боку, займається вапнуванням ґрунтів. Завезли близько 4,5 тис. т крейди і поступово вносять на всі свої поля. З другого боку, піклуються про підвищення ефективності живлення. Зокрема, відмовилися від застосування сульфату амонію, який закислює ґрунти, і знайшли йому кращу заміну.

Загалом системі живлення Ігор Шкурко приділяє чимало уваги. Останнім часом зробили багато кроків для удосконалення застосовуваних у господарстві систем удобрення.

«Кілька років тому ми зробили аналіз ґрунтів, і компанія, яка надавала нам цю послугу, розписала рекомендації для різних культур на відповідних полях. Тобто якщо взяти середню врожайність і винос елементів за такої врожайності, то потрібно вносити такі-то елементи в таких-то кількостях. Для кукурудзи рекомендували працювати із сіркою. Ми почали вивчати це питання і фахівці компанії «Ерідон», з якими співпрацюємо у формуванні технологічних схем, порадили застосувати Thio-Sul^® (розчин тіосульфату амонію). Спочатку ми взяли 3 тони цього продукту для випробування і побачили значно кращий результат», — розповів директор підприємства.

За словами пана Ігоря, на контролі тоді отримали 9 т/га кукурудзи, а з внесенням Thio-Sul^® — 10 т/га. Зрозуміли, що треба далі пробувати і наступного року вже придбали 15 тонн, а цьогоріч — уже 28 тонн.

«Якби я не побачив вигоду від Thio-Sul^®, ми б кошти не витрачали. Ці затрати не лише перекрились, а ми ще й прибутки отримали. Я не люблю оперувати виразом «прибавка врожаю», мене цікавить економіка. Ми порахували, що внесення Thio-Sul^® окупилося у кілька разів. Тому на наступний рік плануємо закупити ще втричі більші обсяги цього продукту», — ділиться пан Ігор.

Загалом Thio-Sul^® (розчин тіосульфату амонію від Tessenderlo Kerley) — це рідке висококонцентроване азотно-сірчане добриво (вміст д.р.: N (загального азоту) 12%, S (елементарної сірки) 26%, SO₃ (оксиду сірки) 65%), що здатне підвищити ефективність КАСу. Призначений він для внесення разом із КАС і замінює сульфат амонію. Використання цього продукту зразу дає декілька переваг.

«За рахунок внесення Thio-Sul^® пролонгується дія азоту, до того ж можна зменшити дозу внесення цього елементу — завдяки наявності відразу двох форм сірки. SO₃ зразу працює на підвищення активності засвоєння азоту, а елементарна сірка, що утворюється в процесі розкладання тіосульфату у ґрунті, працює як інгібітор уреази, тобто зменшує витрати N на промивання та газоподібні втрати із ґрунту. А з часом і елементарна сірка в процесі окислення переходить у доступну форму для рослин», — пояснює Володимир Матраєв, менеджер з агрономічних питань компанії «Ерідон».

За його словами, при внесенні азотних добрив коефіцієнт засвоєння азоту становить приблизно 60-65%. А в комплексі з Thio-Sul^® може досягати 80-95%. До того ж, КАС із Thio-Sul^® можна вносити дробно. Що на таких ґрунтах, як у господарстві «Чернігівеліткартопля», — якраз кращий варіант. Власне, тут саме таку схему і застосовують.

Перше внесення було зроблено під передпосівну культивацію в нормі 100 кг/га КАС-32 та 20 кг/га Thio-Sul^®. Такі самі норми внесли культиватором у прикореневе підживлення у фазу 3-5 листків. Третє підживлення робили вже чистим КАСом у фазу 8-10 листків оприскувачем, обладнаним системами Y-DROP.

«Ми придбали 28 аплікаторів Y-DROP на самохідний обприскувач, весь комплект коштував 34 тисячі доларів. Це велика інвестиція, але коли побачили, що можемо вносити КАС від 10-го листка до 2-метрової кукурудзи, та ще й у потрібній кількості безпосередньо під рослину, то коштів не пожалкували. І переконались, що недарма», — каже Ігор Шкурко.

Підживлення кукурудзи на пізніших термінах вегетації — досить актуальне питання. Адже після 10-11 листка починається викидання волоті і з цього періоду й до наливу зерна культура використовує 70% усіх поживних речовин, передусім азоту.

«Додам також, що завдяки внесенню Thio-Sul^® ми уникаємо однієї операції, а саме внесення гранульованого сульфату амонію, який раніше розкидали по полях навесні. Звідси — додаткова економія, зокрема, на виходах техніки, на залученні працівників тощо. Менше зайвого ущільнення. До того ж, на відміну від сульфату амонію, Thio-Sul^® не закислює, а навпаки — трохи розкислює ґрунт», — зазначає директор підприємства.

На цьому перелік переваг продукту не закінчується. Зокрема, для тих, хто закуповує добрива з осені, з додаванням у КАС 10% Thio-Sul^® температура кристалізації КАСу знижується до -10 °С і нижче (без Thio-Sul^® КАС кристалізується вже при температурі 0 °С). Тобто менше ризиків стосовно умов зимового зберігання і за потреби можна вносити добриво по мерзлоталому ґрунту (це якщо мова про підживлення озимих).

До слова, КАС із Thio-Sul^® в господарстві вносять не лише під кукурудзу. Під пшеницю по мерзлоталому вносили обприскувачем КАС 250 кг/га + Thio-Sul^® 30 кг/га, а під озимий ріпак в таких же нормах, як і під пшеницю, але по відновленню вегетації.

Втім, господарство не втомлюється експериментувати і цьогоріч отримало від компанії «Ерідон» на випробування новинку — інокулянт Майкросорч Плюс Кукукурудза N+P Мобілайзер.

«Препарат виготовлений на основі тальку і графіту й містить також один вид азотфіксуючих бактерій та два види фосфор мобілізуючих. Це дає змогу недоступні форми азоту й фосфору із ґрунту перевести в доступні. Що сприяє розвитку кореневої системи рослин на початку вегетації. Це важливо, бо у кукурудзи коренева система мичкувата і на перших етапах вона слабо засвоює поживні елементи, поки не перейде на автотрофне живлення, тож їй потрібно в цьому допомогти», — пояснює Володимир Матраєв.

Для експерименту препаратом було оброблено насіння гібридів Вархол та Мітинг, висіяних на демо-ділянках. І його дія вже проявилась: на цих ділянках відмічається збільшена рядність зерен у качанах.

Погодні умови та малородючі, кислі ґрунти змушують господарство «Чернігівеліткартопля» активно шукати способи поліпшення технологій та підвищення прибутковості. Зараз тут в середньому по кукурудзі отримують 10 т/га врожаїв. Але керівник підприємства Ігор Шкурко поставив собі за мету підвищити цей показник до 13 т/га. І цілеспрямовано йде до цієї мети.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com