Віктор Марценюк: Зменшення норми висіву, нижче ФАО і роздільне живлення в умовах посухи спрацьовують краще

SuperAgronom.com: Минулий рік був на зразок раптової контрольної роботи на перевірку стресостійкості не лише рослин, а й аграріїв, та їх підготовленості до різних природних несподіванок. Загалом ваша компанія цю контрольну «написала» непогано. Але якщо провести підсумковий аналіз, то який досвід ви перенесли в наступний сезон?

Віктор Марценюк: Скажімо так: десь зробили певні висновки в деталях технологій (наприклад, побачили, що могли б зекономити на внесенні інсектициду по вегетації кукурудзи, бо через посуху в ньому зрештою не було потреби), але основний висновок — треба продовжувати рухатись у бік точного землеробства. Тобто розширювати диференційований висів, внесення добрив співвідносно із зонами родючості та наявності у ґрунті відповідних елементів.

SuperAgronom.com: Чи не доводилось приймати рішення щодо кардинальної зміни технологій в якомусь із регіонів?

Віктор Марценюк: Я не бачу такої потреби, якщо маються на увазі зміни як реакція на ситуацію минулого сезону. Тобто точкове коригування технологій можливе, але якщо проаналізувати останні декілька років, то вони настільки разюче можуть відрізнятися, що навряд чи можна бути готовим до деяких «сюрпризів». Наприклад, 2019-й рік для Сумської області виявився, так би мовити, «провальним». Тоді як, здавалося б, такий складний 2020-й у цьому регіоні був найкращий серед решти кластерів. При цьому ми технологію практично не змінювали (за винятком деяких точкових змін у гібридному складі та нормі висіву). А отримали удвічі більше, ніж очікували.

При цьому, звісно, загальні тенденції ми розуміємо і в цілому напрацьовуємо глобальну стратегію, змінюємо технологічні підходи для адаптації до нових кліматичний реалій.

SuperAgronom.com: У чому полягають ці підходи?

Віктор Марценюк: Якщо говорити по основних культурах, то передусім це принцип їх розміщення по регіонах. Скажімо, ми практично забрали сою з Центральної України. Бо останнім часом там дедалі загострюється дефіцит вологи. І якщо кукурудза в таких умовах все-таки здатна формувати врожай, то соя в цій зоні не здатна формувати достатній урожай. Розуміючи такий великий ризик, хоч і маємо потребу в сої як кормовій сировині для наших птахофабрик у тому регіоні, все ж зважимось на те, щоб доставляти її із зон достатнього зволоження. Оскільки там середня врожайність близько 3 т/га. Ми і раніше зменшували площі під соєю в Центрі, але після минулого сезону зовсім прибрали її з тих 4 підприємств, що розміщені в регіоні.

Також клімат впливає на зміну структури озимих культур. Уже третій рік поспіль десь близько 10 тис. га ми їх недосіваємо, тобто за цей час мінус 30 тис. га озимих.

 SuperAgronom.com: Що заважає? Несприятливі умови під час сівби?

Віктор Марценюк: Так, в Центральній Україні це зазвичай дефіцит вологи або навіть її повна відсутність. А минулого року по Західній Україні навпаки — через суцільні дощі не могли протягом місяця вийти в поле. Тому частина озимих посіяна в дещо ранні терміни, а частина  — в пізні. В оптимальні так і не вдалося посіяти.

Зернова група, найімовірніше, буде розвиватись за рахунок збільшення площ під ярими, зокрема ячменем.

Зараз у нас відбувається диференціація культур по зонах. Маємо таку можливість, адже наші підприємства розміщені в різних регіонах. Тому структуруємо сівозміну, розподіляючи культури відповідно до зон, найбільш сприятливих для їх вирощування й отримання гарантованої врожайності. Це один із принципів, які формують глобальну стратегію компанії.

SuperAgronom.com: Яким чином у вас буде розподілена сівозміна в поточному сезоні?

Віктор Марценюк: У Центральній Україні ми зосередимося на кукурудзі та соняшнику, це дві основні культури, невеликі площі озимого ріпаку, пшениці для сівозміни, а також забезпечення ВРХ кормами і соломою та для зниження весняного навантаження на посівну техніку. Тож загалом плануємо 2-3 роки поспіль кукурудзу сіяти, а по соняшнику буде 5-річна ротація — за нинішніх технологій це цілком прийнятно.

SuperAgronom.com: Зараз багато говорять, що такі культури, як кукурудза і соняшник виснажують ґрунти…

Віктор Марценюк: Якщо правильно поводитися з рештками цих культур, то більшість елементів повертається разом із ними у ґрунт. Ми минулої осені масштабували прийом для пришвидшення розкладання, мінералізації рослинних решток. Застосовували КАС, деструктори, змішували з ґрунтом, розуміючи, що з дефіцитом вологи цей процес потрібно якось активізувати.

 SuperAgronom.com: Як змінюєте підходи до вирощування ярих культур?

Віктор Марценюк: Зараз у нас основними ярими культурами є кукурудза і соняшник. По них практикуємо подальше зменшення густоти посіву. А для кукурудзи — зниження групи стиглості й перехід здебільшого на середнє ФАО. Переважно обираємо гібриди з ФАО від 280 до 330. Це стабільне ФАО, яке може гарантувати урожайність на рівні 10 т/га з прийнятною для нас вологістю. Минулий рік чітко показав, що велике ФАО потребує більше вологи, якої не завжди вистачає, щоб розкрити потенціал гібриду. 

По соняшнику гібридного складу практично не змінювали, а по сої дещо зменшили групи стиглості на Західній Україні, щоб соя позиціонувалась як попередник для озимої пшениці. Минулого року досліджували нові сорти і побачили, що з наявною в тій зоні вологою хороший урожай можуть формувати навіть ранньостиглі.

SuperAgronom.com: Волога впливає й на інші елементи технології?

Віктор Марценюк: Так, не лише на структуру посівних площ, а й на норми висіву та інші чинники. У зв’язку з цим ми ввели як загальноприйнятий технологічний захід по всіх регіонах вимірювання вологості у метровому шарі ґрунту. Визначали цей показник перед Новим роком, аби виявити, скільки де накопичилося вологи за осінній період. А коли зійде сніг, то проведемо другий «тур» таких вимірювань, щоб зрозуміти наявність вологи перед сівбою і таким чином точніше розробити схеми посівів, розмістити відповідно до вологозабезпечення гібриди/сорти й норми висіву. А третій етап вологовимірювання проведемо десь у червні — планування схем підживлення, внесення ЗЗР (інсектицидів). Щоб зрозуміти потенціал урожайності з наявними запасами вологи, і чи варто вкладати кошти на конкретних полях для отримання відповідного результату. 

Вважаємо, що за нинішніх умов без чіткого уявлення стосовно кількості ґрунтової вологи конкретні технологічні схеми вибудовувати вже неможливо. Бо, наприклад, передноворічне вимірювання показало, що на деяких полях Черкащини волога в метровому шарі взагалі відсутня. А у Львівській області подекуди — 320 мм, що вже занадто. Загалом же найбільший дефіцит вологи був у Сумській та Черкаській областях. На сьогодні також на цих полях присутній сніг, але в деяких точках, навіть якщо під час танення він засвоїться ґрунтом, то навряд чи цього буде достатньо. Детально вже будемо розуміти під час другого етапу вимірювань.

SuperAgronom.com: Відповідно коригуватимете технологію?

Віктор Марценюк: Так, зокрема показники вологості будемо враховувати при диференційованому посіві. Хоча тут переважає фактор родючості. Йдеться, наприклад, про те, що на полі зі встановленою середньою нормою 70 тис./га ми будемо сіяти в діапазоні 64-72 тис./га, відповідно до більш і менш родючих ділянок.

Але якщо говорити про вологу, то це вже стало тенденцією останніх років — в разі її дефіциту зменшена норма висіву дасть кращий результат. Тим більше, що на ринку є нові гібриди соняшнику і кукурудзи, які мають такі компенсаторні властивості, що можна не боятися зменшувати норми. Наприклад, із соняшнику, висіяного зі зниженою нормою, у кращий рік можна отримати 5 т/га, а в разі несприятливих умов просідання не буде дуже значним.

Та й взагалі, коли води стає менше, що вже закономірність, конкуренція за неї підвищується. 

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

SuperAgronom.com: Так само нині відбувається зміна погляду на методи ґрунтообробки. 

Віктор Марценюк: Зараз ми робимо акцент на ощадливому обробітку ґрунту, без оранки. Скажімо, на Черкащині, Київщині, Сумщині оранка залишиться лише під соняшник. Під решту культур — щілювання, рихлення або комбінований обробіток. Щоб максимально зберегти структуру ґрунту, не погіршити її, залишити пожнивні рештки на поверхні — для мінімізації випаровування вологи, зменшення як вітрової, так і водної ерозії тощо.

SuperAgronom.com: Чи довелося закуповувати додаткову техніку для зміни способів обробітку ґрунту?

Віктор Марценюк: Практично те, що потрібно, у нас вже було в наявності. Просто ми максимально залучили свою техніку до виконання того ж щілювання чи інших робіт, тоді як на плуги було менше навантаження.

Хоч загалом у технічне переоснащення було інвестовано чимало. Наприклад, де є великі масиви культур, придбали потужні трактори, широкозахватну техніку. Восени для деяких підприємств закупили культиватори і трактори під основний обробіток, на весняну посівну проведемо точкову заміну тракторів з високим наробітком мотогодин. Також буде доукомплектація сівалками для скорочення терміну сівби. Зокрема, сівалками з можливістю сіяти зі швидкістю 15 км/год. Крім того, дообладнуємо наші сівалки системами Precision Planting. Також завершуємо глобальну (по всьому холдингу) кампанію з добладнання техніки системами паралельного водіння за РТК-сигналами — для цілодобової сівби. 

Ще з новинок минулого року — ми впровадили підживлення культиваторами Blu-Jet і Fast кукурудзи та соняшнику. Побачили непогані результати і надалі будемо потроху розширювати їх застосування, особливо для диференційованого чи роздільного внесення азотних добрив на кукурудзі. 

Додам ще, що у більшості наших підприємств взяли курс на максимальне застосування РКД. Цьогоріч використання цього виду добрив у нас зростає на 70%. Передусім це важливо там, де потрібно зняти дефіцит фосфору на старті росту і розвитку культур.

SuperAgronom.com: За якою схемою ви проводите роздільне внесення?

Віктор Марценюк: Почну з того, що позаминулого начебто й не такого складного року в деяких відділках з високопродуктивних гібридів ми отримали 4 т/га. Тоді як на тих самих піщаних полях уже минулого (важкого) року по пластичних гібридах трохи нижчого класу, але з меншою нормою висіву і роздільним внесенням азоту, отримали 8-10 т/га. Це для нас було доказом, що зменшення густоти, зниження ФАО і роздільне живлення спрацьовує добре. Тобто частину азоту у вигляді аміачної води ми вносимо з осені, а потім решту запланованої дози — у фазу 6-8 листків.

SuperAgronom.com: Щодо живлення у вашого холдингу є досить велика перевага — наявність власного органічного добрива. Як плануєте розвивати цей напрям?

Віктор Марценюк: Органіка — це якраз один з елементів отримання стабільної врожайності. Він справді дає нам переваги порівняно з конкурентами. Тож ми намагаємося з року в рік його поліпшувати, вивчати особливості. Таким чином зрозуміли, що переробка, чи вдосконалення, вихідного матеріалу спрацьовує краще. Безпосередньо у гною та курпосліду є як позитивні, так і шкідливі для рослин властивості. Мінімізувати негативну дію можна, додаючи вапнякові матеріали, та за допомогою аерації. Власне — шляхом компостування. На Черкащині цей елемент технології був уже впроваджений давно, але з минулого року ми поширили його на всі кластери. Закупили компостувальні машини і вже бачимо кращі результати порівняно не лише з суто мінеральною системою, а й із застосуванням чистого, непереробленого гною. Отримали позитив навіть з організаційно-естетичної точки зору. Раніше це були великі за розміромі гноярки, а тепер — акуратні бурти на невеликій площі. Така органо-мінеральна система дає змогу й урожайність підвищувати, і знижувати витрати на живлення. Не кажучи вже про підвищення родючості ґрунту. Я вже колись казав, але не втомлююсь повторювати: МХП щороку вносить у вітчизняні ґрунти 1 мільйон тонн органічних добрив. Це 10% від усіх обсягів, які вносяться загалом по країні…

YouTube-кaнaл SuperAgronom

Підписуйтесь нa YouTube-кaнaл СуперAгроном

SuperAgronom.com: Дякуємо за розмову і вдалої весняної посівної!

Алла Гусарова, SuperAgronom.com