5 основних проблем, з якими агрономи зустрінуться навесні

Щоб зменшити вплив негативних факторів на сільгоспвиробництво, потрібно врахувати всі можливі проблеми, передбачити ризики та знайти найбільш ефективні і мало витратні заходи боротьби з ними.

SuperAgronom.com дізнався, яких саме проблем слід чекати агрономам цієї весни, отож підготуйтеся вже зараз!

1. Погодні умови. Підживлення озимих

Звісно, першим і найбільш очікуваним генератором проблем та негараздів буде, як завжди, малопередбачувана погода. Споконвіку агроном та погода ведуть нерівний двобій, який не закінчиться, мабуть, доти, доки взагалі існує сільське господарство.

Одна з головних проблем, яка може спіткати агрономів на полях вже незабаром — це весняне підживлення озимих.

«Треба бути готовими до проведення цього заходу, оскільки ймовірне значне підвищення температури зменшить тривалість періоду, коли цей захід можливо буде провести. Минулого року у цей час шар снігу на полях був практично відсутній, і деякі господарства розпочинали підживлення озимини по мерзлоталому ґрунту. У цьому році сніговий покрив ще добре тримається на полях, а коли сніг повністю розтане, часу для того щоб вносити добрива може залишитись обмаль. Для проведення першого ранньовесняного підживлення доцільно буде використовувати аміачну селітру, КАС тощо. Небажано робити підживлення сечовиною — при низьких температурах достатньо повільно з цього добрива азот засвоюється рослинами», — радять фахівці Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН .

Проблемою, пов’язаною з погодою, є кліматичні умови весни. Передбачити, якими вони будуть та чи буде змога вчасно провести посівну, не може поки що ніхто.

«Погодні умови, що склалися у цьому році та минулої осені, призвели до того, що озимі культури розвиваються гірше, ніж хотілося б. Близько 85% озимини знаходиться у фазі 2-3 листків чи шильця, кущення спостерігається лише на 15% посівів. По озимому ріпаку ситуація ще гірша. Я раджу агрономам провести докладний моніторинг стану посівів, причому при відборі монолітів слід звертати увагу в першу чергу не на те, чи відростає зелена маса рослини, а на кореневу систему. Якщо коренева система розвивається нормально та утворює вторинні корінці, значить, рослина житиме. Якщо ж листочки відростають, а корені слабкі — така рослина все одно загине», — говорить головний агроном «Дунай-агро» Григорій Опанасенко.

2. Наслідки перезимівлі

Друга проблема, яка актуальна майже для кожного господарства — можливість загибелі посівів озимих внаслідок несприятливих погодних умов та досить складної перезимівлі цього року. Звичайно, у різних регіонах країни погодні умови суттєво відрізнялися, і якщо Північний Схід та Центральна Україна можуть досить спокійно дивитися у майбутнє — озимі тут зимували у доволі сприятливих умовах, то західні та деякі східні регіони вже зараз починають підраховувати можливі збитки.

«Думаю, що сьогодні майже всі агрономи чекають результатів перезимівлі озимих культур. Що покаже березень по погоді ми не знаємо, але найчастіше озимі гинуть в кінці лютого — на початку березня. Враховуючи, що стан озимих перед входом в зиму був не зовсім задовільним, можна припустити , що деякі площі прийдеться пересівати, особливо, де зараз є льодова кірка на полях. Але про це говорити ще зарано, адже зима може продовжитись довше календарних днів», — говорить агроном Олексій Кармазь.

Загибель загрожує не тільки посівам озимих колосових, але й посівам озимого ріпаку.

«Всі проблеми з'являться після розставання снігу, адже посіви озимого ріпаку знаходяться в незадовільному стані, і доведеться пересівати їх ярими культурами», — говорить головний агроном ТОВ «Ліщинське» Іван Сачук.

3. Шкідники вже напоготові

Не встигнуть агрономи засіяти свої поля, як на них з’являються шкідники. Вони шкодять і насінню, і молодим посівам, і вже зрілим рослинам впродовж всього вегетаційного періоду. Частково проблему шкідників може вирішити інсектицидне протруювання насіння перед висівом. Але не повністю: після перезимівлі озимі вже втратили цей початковий інсектицидний захист та вразливі до пошкоджень шкідниками.

Загрожують шкідники і кукурудзі. Наприклад, у минулому році з’явився зовсім новий для цієї культури вид — ківсяк плямистий або крапчастий (його ще називають багатоніжкою). Цей шкідник трохи схожий на дротяника, але має деякі морфологічні відмінності та пошкоджує і насіння, і молоді рослини. Ківсяки завдають великої шкоди, знижуючи густоту посівів на 40%-50%, особливо активні вони уночі, але за вологої та похмурої погоди можуть «активно харчуватись» і впродовж дня. Оскільки живе ківсяк в середньому 3 роки, на тих полях, де його було помічено тогоріч, слід чекати шкідника і у цьому році. Основний метод боротьби — протруєння насіння кукурудзи перед висівом, внесення препаратів у ґрунт буде менш ефективним.

Не здають своїх позицій і дротяники, які завжди вважалися одними з найбільш шкодочинних для насіння комах. Дротяників також потрібно врахувати, готуючи насіння до посіву.

«Добре працює протравлення посівного матеріалу інсектицидами з діючими речовинами іміаклоприд, тіаметоксам, клотіанідин. Норми залежать від концентрації діючої речовини та виробника», — радить агроном Олексій Кармазь.

4. Хвороби та бур'яни

Грибкові хвороби та плісняви також чекають нагоди нашкодити посівам. Волога погода та тривале танення снігу на полях за плюсових температур, коли посіви деякий час будуть знаходитись практично у воді,  можуть викликати цілий спалах грибкових захворювань рослин.

Читати по темі: У 2017 на озимині очікується сплеск кореневих гнилей та фузаріозу, на соняшнику — вугільної гнилі

«Фунгіцидне протруювання посівного матеріалу — один з найбільш дієвих способів захисту насіння. Ми давно рекомендуємо використовувати саме фунгіцидно-інсектицидні протруйники, два компоненти (а іноді й три — два фунгіциди та один інсектицид) набагато надійніше захистять насіння та сходи, ніж однокомпонентні препарати», — говорить Заступник директора ІСГ Північного Сходу НААН з наукової роботи Микола Собко.

Падалиця культур-попередників та бур’яни — проблема для агрономів уже звична, бо щорічна. Агротехніка та досходові гербіциди допоможуть її вирішити повністю або частково (залежно від того, наскільки «злі» бур’яни на ваших полях).

5. Економічні чинники: агрономам від економіки відсторонитись неможливо

Про економічну ситуацію в країні, що складається на кінець зими, знають усі. Довго розповідати про неї та давати якісь оцінки немає сенсу. А от згадати, що ця ситуація таки вплине на роботу агрономів, варто.

Отже, чим саме завадить економічна криза та високий рівень інфляції агрономам? По-перше, чергове здорожчання паливно-мастильних матеріалів помітно позначиться на вартості всіх технологічних процесів у сільському господарстві.

По-друге, багатьом господарствам — і великим, і малим — цього року доведеться «затягнути паски» та економити. На чому економлять у таких випадках?

• На засобах захисту рослин: замість оригінальних препаратів купують більш дешеві генерики, зменшують норми внесення, зменшують кількість обробок, якщо дозволяє ситуація на полях.
• На насінні: замість гібридів великих та відомих насіннєвих компаній будуть купувати насіння вітчизняного виробництва. З одного боку, це не можна назвати проблемою чи мінусом у роботі, з іншого — економія на насінні та пошуки більш дешевого посівного матеріалу можуть позначитись на якості, а отже і на врожайності.

«Ми будемо змушені у цьому році шукати більш дешеві ЗЗР та насіння, тому що коштів на ті засоби та гібриди, які планувалося придбати, може просто не вистачити. Напевне, режим економії доведеться підтримувати протягом всього аграрного року, але навесні буде найтяжче: грошей потрібно багато, ПММ вже подорожчали», — говорить головний агроном ФГ «Зернова Долина» Юрій Ткаченко.

По-своєму складний майже кожен рік, але СуперАгрономи все одно не зупиняються та йдуть далі, адже на землі все одно потрібно працювати, якою б складною не була ця праця.

SuperAgronom.com радить усім сільгоспвиробникам врахувати можливі проблеми та знайти способи звести їхній вплив до мінімуму. Ми бажаємо успіху всім агрономам.

Олена Басанець, SuperAgronom.com