Нут і сорго — новомодні культури чи надія агронома під час посухи

Сорго: більше плюсів, ніж мінусів. У чому ж вони?

Сорго — одна із найвідоміших сьогодні нішевих культур. Вирощується для виробництва силосу, переробляється на сироп, патоку і спирт, є одним з елементів у виробництві паперу, одягу та будівельних матеріалів. В арабських країнах зернове сорго перемелюють в муку і з нього випікають безглютеновий хліб. Також цю культуру застосовують у біоенергетиці.

Сорго є найстійкішою до посухи культурою в світі, тому, наприклад, в Австралії ним засіяні дуже великі площі. Припиняє вегетацію, якщо температура сягає 55℃. Навіть  за дефіциту вологи сорго протягом двох тижнів добре почувається. Крім того, сорго здатне використовувати ту вологу, яка вже недоступна багатьом іншим рослинам.

Під час загострення посухи культура здатна призупиняти ріст і відновлювати його зі зниженням температури та опадами. До того ж, втрати врожаю будуть незначними.

Але сорго абсолютно нестійкий до холодів і за найменших морозів посіви гинуть. Окрім морозів, культура не переносить заболочених і кислих ґрунтів.

Рослини сорго дуже витривалі до солей і сіють їх на досить засолених ґрунтах також. Сорго годують всі види худоби, птиці та навіть рибу. В умовах суходолу зернове сорго значно переважає над традиційними культурами (ячмінь, кукурудза, горох) – як за урожайністю, так і за виробництвом кормових одиниць на 1 га.

«Важливим моментом є те, що ця культура, так само, як і кукурудза, провокує наростання спорів вовчка, тим самим зменшуючи їхню кількість у ґрунті. Учені довели, що збудник вовчка живе в ґрунті до 20 років, та коли в сівозміні є кукурудза чи сорго, паразит зникає швидше. Ці культури допомагають очистити поля», — розповідає Ігор Гаврилюк, торговий представник компанії Nuseed.

Посів сорго треба починати тоді, коли середньодобова температура ґрунту на глибині 10 см становить 14–16℃. Але сорго може проростати і за 10℃.

Ранній строк сівби неприпустимий. При посіві в непрогрітий ґрунт (7–8℃ на глибину 10 см) сходи можуть з’явитися на 30–35 день, а польова схожість – знизитися на 30%. За температури ґрунту 14–16℃ сходи з’являються на 10–12 день, а коли температура підвищується до 25–28℃, то й на 5–6 день.

Найкращими способами для посіву сорго вважаються пунктирний із шириною міжрядь 45–70 см і глибиною 4–6 см. Вказане міжряддя вважається найкращим, тому що за допомогою міжрядного обробітку контролюється наявність бур’янів. Після посіву обов’язкове коткування.

Сорго можна висівати після будь-яких культур польової сівозміни, але на площах, чистих від бур’янів. Найкращими попередниками вважаються озимі пшениця, ріпак та ячмінь. Досить непоганим попередником є й кукурудза.

Найбільш розповсюдженим способом обробітку ґрунту є оранка, але з теперішньою різноманітністю техніки вона не обов’язкова. Кожен обирає обробіток сам, враховуючи тип ґрунтів, фінансові можливості тощо.

Та досить важливо, щоб усі заходи, які проводитимуться на полях, були спрямовані на боротьбу з бур’янами,  накопичення вологи та вирівнювання ґрунту. Найчастіше це осіннє знищення бур’янів і падалиці з одночасним вирівнюванням.

Попри відносну невибагливість культури до родючості ґрунтів, вона добре реагує на внесення як органічних, так і мінеральних добрив.

На формування 1 ц зерна, в залежності від кліматичних умов, сорго витрачає:

•         Азоту — 1,7-3,6кг;
•         Фосфору —0,45-0,95 кг;
•         Калію —1,8-2,6 кг;
•         Кальцію — 0,8-1,2 кг;
•         Магнію —0,7-0,9 кг.

Азотно-фосфорні добрива краще вносити під час передпосівного обробітку на глибину 8–10 см, або одночасно з посівом. За таких умов добрива обов’язково слід вносити трохи збоку та на більшу глибину, аніж насіння. Внесення добрив разом із насінням негативно впливає на польову схожість. Вона знижується на 15%, а у вологі роки – ще більше.

Сорго – це культура, яка повільно росте і конкурує з бур’янами. Насіння обробляється антидотом, що дозволяє застосовувати ґрунтові гербіциди, які допоможуть контролювати появу бур’янів.

Для того, щоб контролювати широколисті бур’яни, варто застосовувати препарати на основі 2,4-Д, наприклад, Пріма.

На сорго може з’являтися попелиця. Вона шкодить культурі до фази утворення волоті. Агрономові потрібно якомога частіше бувати на полі, щоб не пропустити появу шкідника й одразу знищити першу ж його хвилю. Препаратів для цього більш ніж достатньо. Головне не допустити, щоб попелиця не дісталася до нижніх листків, бо позбутися її там буде вже надзвичайно важко.

Щодо збирання врожаю, сьогодні часто застосовується десикація, найкраще це робити препаратами на основі диквату.

Що треба знати про нут?

Першочерговим завданням агронома є отримання високого урожаю. Нут, який останнім часом все більше набирає популярності в українців, — чудово з цим справляється. На сьогоднішній день це одна з основних зернобобових культур у світі, найбільшим імпортером якої є Індія.

Нут застосовують здебільшого у продовольчих цілях. Учені говорять, що він уповільнює процес старіння, тому вживати його в їжу стає популярним для прихильників здорового способу життя.

Чому він популярний? Бо достатньо посухостійкий і витримує температури до 53℃. Він також і морозостійкий, тому що переносить поверхневі приморозки до -16℃.

Нут невибагливий щодо ґрунтів, але важкі ґрунти можуть знижувати його врожайність. Рівень рН повинен бути від 6 до 9, нижчі показники збільшують імовірність поширення грибкових захворювань.

Як показує практика, найкращими попередниками для нуту є стерньові колосові культури.

Період вегетації «турецького гороху»  варіюється від 80 до 120 діб. А сіяти його рекомендують наприкінці березня, або на початку квітня, коли температура ґрунту буде 4-6℃. Гарний орієнтир у цьому плані пшениця — коли вона відновлює вегетацію, тоді й можна сіяти нут.

Перед сівбою потрібно протруювати насіння препаратами з діючою речовиною тирам, такими, наприклад, як Вітавакс. Окрім того, застосовуються інокулянти. Обробляється насіння за 24–48 годин перед сівбою.

Густота висіву варіюється від 400 тис/га до 550 тис/га в залежності від сорту та його специфіки. Вагова норма висіву становить150–160 кг/га. Глибина загортання насіння — 6–8 см.

За ретельної передпосівної підготовки ґрунту, прикочування посіву проводити необов’язково, що допоможе скоротити витратну частину.

Для удобрення застосовується NPK 30:40, де азот відсутній. Нут повністю забезпечує себе цим елементом. Але культура потребує сірки і  9–11 кг/га допомагають підвищити потенціал урожайності.

«Досходовий захист культури варто проводити такими препаратами, як  Харнес, із нормами 2 л/га, Рейсер — 2,5 л/га або якісний захист препаратами Містраль (нетрибузин) і Каліф (кломазон)», — зауважив Дмитро Шацман, директор ТОВ «Євросем».

Що ж до післясходового захисту, то тоді більше уваги приділяється боротьбі зі злаковими бур’янами та дводольними. Для цього рекомендовано застосовувати Селект, Агіл 100.

За великої кількості опадів і, відповідно, вологозабезпечення, на посівах може з’явитися несправжня борошниста роса. Фунгіцид Коронет максимально якісно контролює появу хвороб.

Нут не має специфічних шкідників. Він виділяє щавлеву кислоту, яка захищає його від нападів.

Культура достигає досить рівномірно, тому потреби в десикації немає. Збирання врожаю «баранячого гороху» проводять із кінця липня до середини серпня, прямим комбайнуванням. Крім того, біб у рослин не розтріскується, тому втрат врожаю через це немає. Враховуючи те, що відсутня проблема осипання, нут можна збирати і з затримкою, у пізніші строки.

Велика проблема, з якою зіштовхується нут, — бур’яни. Наявність великої кількості під час збирання врожаю може призвести до погіршення його якості. Вологі залишки бур'янів можуть підвищувати вологість бобів, а також фарбувати їх. Найефективнішим агротехнічним методом захисту нуту є боронування, яке проводиться до появи перших сходів.

Сортів нуту надзвичайно багато, особливо, якщо враховувати, що це одна з найдавніших культур. В Україні зареєстровано близько 25 сортів.

Кожна компанія, яка пропонує насіння нуту, намагається покращити його, внести щось своє. Українська селекція наразі відстає від іноземних сортів за потенціалом врожайності. Але вони більш адаптовані для наших ґрунтів і особливостей погодних умов.

І нут, і сорго є культурами, які мають безліч переваг — особливо у нашій місцевості. Їх обирають передусім через те, що вони відповідають нашим погодним умовам, адже питання посухостійкості стоїть нині дуже гостро, насамперед, у південних областях. І якщо раніше достатньої кількості інформації про досвід вирощування сорго й нуту не було, то зараз варто тільки зайти в Інтернет, щоб отримати всі належні консультації про особливості представників нішевих культур.

Анастасія Аврамчук, SuperAgronom.com