Агроскаутинг та зменшені норми висіву: поради американського тренера програми підвищення кваліфікації «Сучасний Агроном БРІДЖЕС (BRIDGES)»

Про позитивний досвід американських аграріїв та можливість його пристосування для умов України на Першому агрономічному форумі BRIDGES «Агрономічні перспективи виробництва сої та кукурудзи в Україні», що пройшов у Києві в кінці лютого, розповів Марк Ліхт, доктор агрономічних наук, практикуючий агроном-консультант з Айови, який входить до керівної групи Американської програми підвищення кваліфікації «Сучасний Агроном БРІДЖЕС» .

Агроскаутинг, обробіток ґрунту та диференційовані норми

«Я хочу зупинитися на деяких факторах, які у нас в США і, зокрема, в Айові впливають на підвищення урожайності та зробити кілька зауважень про ці фактори в Україні. Сучасне життя, світові економічні зв’язки, економічні відносини з іншими країнами спонукають нас задумуватись, якими будуть тенденції сільгоспринку наступного року, та шукати шляхи зменшення витрат на виробництво культур», — сказав він.

Три основні фактори, що впливають на вартість виробництва сої та кукурудзи в США, — це вартість землі (або ціна оренди), добрив та насіння. І якщо ціна землі тут не змінюється роками та є досить стабільним показником, то ціна насіння може коливатись. Проте в середньому витрати на насіння становлять $500/га для кукурудзи та $150/га для сої. Вартість всіх груп добрив, що вносяться протягом року на поле,  в середньому становитиме $400/га.

«Зрозуміло, що кожен аграрій шукає шляхи скорочення цих витрат. Але тут потрібно пам’ятати, що усі наші скорочення витрат прямо пов’язані зі зниженням урожайності. Тому потрібно шукати шляхи, як оптимізувати витрати на виробництво і при цьому не зменшити урожайність», — зазначає фахівець.

Марк Ліхт називає кілька методів, що їх застосовують з цією метою американські фермери:

• Широке застосування практики вирощування покривних культур. Однією з переваг покривних культур є те, що залишки азоту та фосфору не вимиваються з полів з опадами, а залишаються та засвоюються цими культурами і потім «використовуються на місці». Але, наголосив експерт, в тій же Айові опадів цілком достатньо, щоб дати змогу розвиватись і основній культурі, і покривній.

• Використання технології no-till, яка дозволяє зберігати у ґрунті вологу, зменшити витрати на ґрунтообробні операції, а також збільшити щільність ґрунту. Завдяки останньому, каже Марк Ліхт, аграрій зможе заходити у поле набагато раніше, ніж зазвичай. Фахівці вже підрахували, що застосування no-till дає фермерам економію у $75/га.

Читати по темі: Підвищення урожайності сої й кукурудзи та економія ресурсів — американський досвід

• Застосування агроскаутингу. Новітні технології вже досить давно увійшли у повсякденну роботу американських аграріїв, і однією з них є агроскаутинг — процедура збирання інформації з кожного поля у рамках заданих параметрів задля визначення стану посівів, контролю якості виконаних робіт та планування наступних технологічних операцій. Інакше кажучи, це той самий моніторинг стану посівів із застосуванням програм віддаленого контролю стану полів та об’їзду полів агрономами або ж спеціальними агроскаутами. Агроскаути — це зазвичай випускники аграрних вишів, що вміють працювати з сучасними інформаційними технологіями та здійснюють щоденний огляд підконтрольних полів.
• Диференційовані норми висіву та норми внесення добрив для різних ділянок поля. Це дозволяє щорічно заощаджувати кошти та оптимізувати витрати на гектар відповідно до отримуваної «віддачі». Ділянки визначаються, знову таки, шляхом моніторингу (скаутингу) та завдяки супутниковим знімкам.

«За останні 2 роки роздільна здатність супутникового обладнання настільки збільшилась, що знімки можна отримати дуже деталізовані. Вони одразу дають уявлення, які зони на полі більш родючі, а які менш продуктивні та проблемні. А якщо на полі якісь ділянки з року в рік практично не дають врожаю, то навіщо їх взагалі обробляти? Але важливий момент: якої б якості знімки ви не мали, вони все одно не замінять агронома чи фермера. Саме з оглядом поля «вживу», — каже Марк Ліхт.

Зміни клімату і зміни норм висіву

На тему змін клімату, зазначає експерт, аграрії Айови розмовляти взагалі не люблять і не хочуть. При цьому у всьому світі зараз достатньо факторів, які вказують на те, що такі зміни все ж відбуваються.

«У нас в Айові, наприклад, на зміни клімату вказують затяжні проливні дощі навесні, які значно ускладнюють посівні роботи. Навесні ґрунт прогрівається раніше, а осінь наступає пізніше, ніж зазвичай. Через це сезон вегетації рослин подовжується. В Україні зміни клімату позначаються на подовженні сезону вегетації також: заморозки тут настають пізніше звичайних термінів, весна більш рання. Різниця лише в тому, що в Айові до літа кількість опадів приходить до норми, а в Україні умови влітку стають більш важкими та посушливими», — розповідає фахівець.

Марк Ліхт робить такий висновок: щоб пристосуватися до погодних умов, які змінюються, та не втратити прибутки від рослинництва, потрібно:

• Вчасно та швидко відсіятись;
• бути готовими приймати швидкі рішення залежно від наявності чи відсутності опадів у певні періоди часу;
• зменшити кількість ґрунтообробних операцій на полях;
• вжити усіх можливих заходів задля збереження вологи в ґрунті;
• протягом сезону постійно моніторити поля, відстежуючи появу шкідників чи ознак хвороб, та одразу шукати варіанти боротьби з цими проблемами;
• обирати для висіву ті сорти та гібриди, що мають найбільшу посухостійкість;
• зменшити норму висіву на 10-15%.

«Чого ми досягнемо зменшенням норми висіву? Ми зменшимо конкуренцію рослин за ту невелику кількість вологи, що ще є в ґрунті. Так, якщо влітку посухи не буде, врожай через зниження норми висіву також знизиться на 10-15%. Але ж якщо буде посуха, то рослини на полі із зменшеною нормою висіву почуватимуться більш комфортно і розвиватимуться активніше. У цьому випадку зниження врожаю буде, але воно буде незначним порівняно з тим, скільки б ви втратили, якби рослини висівалися зі звичайною або завищеною нормою», — каже експерт програми БРІДЖЕС.

Що ж стосується захисту рослин та швидких рішень щодо подолання наявних на полі проблем, кожного року аграріям доводиться приймати нові виклики. Адже виникають все нові види стійких бур’янів та шкідників і потрібно вже шукати способи боротьби з ними.

«Ми в США дуже захопилися гліфосатом, тому вже зараз виникли надзвичайно стійкі до цієї речовини бур’яни. Вони є також і в Україні. Також є багато стійких шкідників, але тут ми порівняно з Україною у трошки кращому становищі, бо можемо вирощувати ГМ-культури. Проте і до модифікованих гібридів у шкідників поступово виникають свої механізми стійкості. Є резистентні до дії більшості відомих пестицидів патогени. І зараз немає поки що на горизонті якихось нових хімічних продуктів із доведеною ефективністю, які б могли допомогти у вирішенні цих проблем. Тому методи боротьби ще потрібно шукати, часто експериментальним шляхом», — підсумував фахівець.

Він каже, що у США задля вирішення проблеми резистентності застосовують інтегровану систему захисту рослин, невід’ємною частиною якої є все той же агроскаутинг із своєчасним виявленням можливих загроз на полі. причому виявляти потрібно не лише загрози, а й наявність та видовий склад корисної ентомофауни, яка могла б допомогти у боротьбі зі шкідниками. Американський експерт також зауважив, що до досягнення обґрунтованого порогу економічної шкодочинності застосовувати пестициди проти шкідливого об’єкта найчастіше просто недоцільно. 

YouTube-кaнaл SuperAgronom

Підписуйтесь нa YouTube-кaнaл СуперAгроном

Ці та банато інших цікавих тем підеімаються під час програми підвищення кваліфікації «Сучасний Агроном БРІДЖЕС». 

Більше про програму — на сайті Аграрного Дорадчого Центру «БРІДЖЕС» : www.bridges.com.ua

Олена Басанець, SuperAgronom.com