Посухи, зливи, вітри: погодні підсумки 2019

Одним із найважливіших метеорологічних показників є атмосферні опади. Посуха стала постійною супутницею українських аграріїв. Клімат змінюється, і потрібно пристосовуватися до цих змін. 

Розпочався рік зі значної кількості опадів, особливо в Донецькій, Луганській, Закарпатській та Запорізькій областях. В лютому опади розподілились рівномірно по всій території країни, але їх кількість була мінімальною. У березні-квітні кількість атмосферних опадів почала зростати. Та пік був у травні по всій території України, окрім південних областей.

Саме весняні дощі та танення снігу сприяло накопиченню ґрунтової вологи, що є важливим фактором для сільськогосподарських культур. В червні випала недостатня кількість опадів, на Сході панувала посуха. В липні також спостерігався дефіцит вологи, особливо в південних областях. В серпні від посухи потерпали Вінницька, Полтавська, Черкаська та північні області. Опади в цей період спостерігалися в Донецькій, Луганській, Волинській, Миколаївській та Одеській областях. Осінні місяці також не принесли достатньої кількості вологи. Лише в першій декаді листопада значні опади зафіксовані в Закарпатській області.

Протягом 2019 року найбільша кількість опадів випала в Закарпатській області — 761 мм. Також значних показників досягнуто на Заході та Сході 350-540 мм. В північних, центральних та південних областях опади досягли відмітки 320-360 мм. Найменша кількість опадів випала в Одеській, Черкаській та Херсонській областях — у межах  282-308 мм.

Важливим показником вологості клімату є гідротермічний коефіцієнт зволоження (ГТК). Чим нижчий показник ГТК, тим посушливіша місцевість. З представленої діаграми можна зробити висновок, що найкраща вологозабезпеченість — у західних областях. Посушливі умови панували на Півдні. Це пов’язано з недостатньою кількістю опадів та з високими температурами.

На Півдні вирішальну роль мають зрошувальні системи. Понад 19 млн га орних земель України потребують постійного зрошення. Щорічно втрачається до 1,5 млрд доларів від недостатнього зрошення.

Найвищі значення ГТК спостерігались у травні. Найнижчий показник ГТК зафіксовано в червні на Сході. В серпні панувала посуха на території південних та частково центральних областей. У вересні на Півдні та Сході показник  ГТК був низький — лише 0,1-0,3. У жовтні посушливі умови спостерігалися в Житомирській, Київській, Чернігівській, Донецькій, Луганській, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій, Чернівецькій, Одеській, Кіровоградській та Черкаській областях.

Україна належить до регіонів планети, де зміна середньої за рік температури повітря протягом останніх 30 років відбувалась найшвидшими темпами. 

Основний вплив на температурний режим чинять антропогенні фактори. 2019 рік не є винятком, всі місяці поточного року мали істотні перевищення середньомісячних температур відносно кліматичної норми. Значні перевищення зафіксовано в лютому, червені, жовтні та грудні — аж на 4-5 °C.

Середня температура повітря за період з січня по грудень 2019 року має високі значення. Найвищі середні температури в південних областях 12,7-13,3°С. Найменші середні температури повітря +10°С в Сумській та Чернігівській областях. 

Максимальна температура повітря майже по всій території України зафіксована в серпні. Лише у Волинській, Миколаївській, Одеській, Дніпропетровській та Кіровоградській областях максимальна температура зафіксована в липні. 

Мінімальна температура повітря в більшості областей спостерігалась у січні. Винятком стали Львівська та Івано-Франківська області, де мінімальна температура зафіксована в грудні. В Херсонській обл. мінімальної позначки досягнуто в листопаді -9°С.

Важливу інформацію в собі несуть знання про суми температур. Це показник, завдяки якому визначають агрокліматичні райони для тих чи інших сільськогосподарських культур.

У період з червня по жовтень відбулось інтеснсивне накопичення активних та ефективних температур.

Найбільшу кількість активних температур з початку вегетації за 2019 рік накопичено в південних областях, в Закарпатській області та на Сході. Найменшу кількість активних та ефективних температур накопичено в північних та частині західних регіонів. 

Найбільш похмурими місяцями були січень та лютий. У Закарпатській, Запорізькій, Одеській, Херсонській та Вінницькій областях найбільше часу панувала сонячна погода. Похмура метеокартина спостерігалась у Сумській та Чернігівській областях.

Ще одним важливим показником для аграріїв є температура ґрунту. 

Мінімальна температура ґрунту до -10…-9 °C зафіксована в третій декаді листопада на Сході.

Також значну роль у сільському господарстві відіграє вологість ґрунту. Вологість залежить від опадів, температури повітря, відкритості території, типу ґрунтів та їх щільності. За даними діаграми прослідковується достатня кількість ґрунтової вологи у весняний період. Протягом літа ситуація погіршилась. Найбільший дефіцит ґрунтової вологи спостерігався у вересні. Найменш зволоженими територіями виявилися Миколаївська та Одеська області.

Наступна карта показує у відсотковому співвідношенні, які напрямки вітру переважали в кожній області протягом 2019 року. По всій території України співвідношення напрямку вітру: південного 40%, південно-західного 25%, південно-східного 26%, західного 11%, східного 1%.

Нехай у 2020 році погода весь час буде сприятливою для ваших посівів. Гарних врожаїв та високих прибутків!