Озима пшениця може увійти в зиму недостатньо розвиненою через пізню сівбу

Як йдеться у декадному звіті НААН України, цього року, враховуючи погодні умови та доволі пізні терміни сівби на значних площах, рослини пшениці озимої можуть припинити осінню вегетацію в різному морфофізіологічному стані — від появи «шилець» до фази кущіння.

Не виключено й те, що частина озимини розпочне зимівлю, коли насіння за надпізньої сівби (принаймні в першій половині листопада) не проросте і буде залишатися в ґрунті ще певний час, що, безумовно, матиме негативні наслідки на формування зернової продуктивності рослин навіть при їх успішній зимівлі.

«При цьому слід пам’ятати, що за таких умов, коли утримуються порівняно низькі температури повітря та ґрунту, сходи з’являються через 29–30 діб після сівби, а фаза кущіння настає через 26–28 діб після появи сходів. У результаті цього рослини за своїми параметрами розпочинають зимівлю в далеко не оптимальному стані і мають низьку морозо- та зимостійкість», — наголошують фахівці.

Читати також: 5 правил вирощування твердої пшениці на Півдні: досвід НІБУЛОНу

Насамперед, кажуть вони, це пояснюється слабко розвинутим вузлом кущіння, якщо він утворюється до завершення активної осінньої вегетації (або його відсутністю),  і малопотужною кореневою системою, що не дозволяє накопичити озимині необхідну кількість пластичних речовин та протистояти несприятливим умовам зимового періоду.

Як зазначається, запорукою гарної перезимівлі пшениці озимої, тобто без істотних втрат, є процес загартування рослин, який складається з двох фаз.

• Перша — полягає в накопиченні достатньої кількості вуглеводів, які є захисними речовинами від низьких температур. Вважається, що цьому сприяють сонячні дні з температурою повітря близько 6–10°С, необхідній для проходження фотосинтезу, і зниження температури в нічний час до 0°С, що перешкоджає інтенсивній витраті вуглеводів у результаті дихання рослинних організмів. Тривалість першої фази загартування умовно становить 20 діб. Зниження середньодекадної температури повітря до 6–8°С тепла восени сприймається за початок цього періоду, а перехід температури через 0°С у бік її зниження свідчить про його завершення. Тривалість першої фази загартування умовно становить 20 діб, а морозостійкість, наприклад пшениці озимої, після цього може становити -14°С.
• Друга фаза загартування характеризується поступовим зневодненням клітин рослин, а також значними якісними змінами структури їх протоплазми. Цей етап загартування відбувається порівняно швидко, протягом декількох діб (9–12) за температури повітря -2 — -5°С.

«В умовах більшої частини України загартування рослин озимих культур, як правило, розпочинається наприкінці жовтня та триває впродовж листопада. Кращі умови для цього створюються в роки з нормальними умовами вологозабезпечення озимини під час осінньої вегетації, з прохолодною і ясною погодою в другій половині осені та поступовим встановленням зимового режиму, тобто за наявності незначних морозів», — йдеться у повідомленні.

Таким чином, зважаючи на поточну ситуацію на полях озимих зернових культур, фахівці зазначають, що подальший їх стан залежатиме передусім від погодних умов пізньоосіннього та зимового періодів, причому не тільки від сприятливого температурного режиму, а й від достатнього забезпечення посівів атмосферною вологою, яка шляхом її акумуляції в ґрунті може стати навесні надійним гарантом формування майбутньої продуктивності рослин.

Читати також: Нюанси захисту та живлення озимих зернових з урахуванням пізніх строків сівби