Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Кукурудзяний рік: Проблеми, висновки та прогнози
Попри звіти про рекордний врожай зерна у цьому році, напевно, більшість аграріїв не можуть назвати його вдалим. І насамперед невдалим він був саме для зернових — пшениці та кукурудзи.
А оскільки кукурудза в Україні є однією з найбільш вирощуваних і, головне, найбільш рентабельних культур, саме про неї час поговорити наприкінці року, коли вже можна підбивати підсумки та планувати наступний сезон.
Аналітики ринку відзначають, що в Україні поступово відбувається переорієнтація структури виробництва зернових культур у напрямку кукурудзи, оскільки ця культура має високу врожайність, стійка до погодних умов і затребувана на міжнародних ринках. На даний час на виробництво кукурудзи припадає вже понад 50% від загального обсягу виробництва зерна в країні, причому ця цифра зростала поступово протягом останніх 20 років. Не будуть відмовлятися від вирощування культури аграрії й надалі, проте складнощі все ж виникають.
Сезон-2019. Сюрпризи приємні та не дуже
Головною несподіванкою цьогорічного аграрного року стала, звісно, погода. Причому, несподіванкою всебічно неприємною. Весна, яка обіцяла вдосталь вологи, а в деяких регіонах навіть перевиконувала такі обіцянки, «радуючи» шквальними зливами й затопленими полями, змінилася посушливим літом. До всього, тривала посуха припала саме на період цвітіння, запилення та наливу зерна, через що агровиробники недоотримали врожай. «Погана натура зерна», «виснажені зерна, через що й вага качана набагато менша, ніж зазвичай», — такі відгуки можна було почути під час збирання кукурудзи практично у всіх регіонах.
«Вологи на початкових фазах розвитку кукурудзи було досить, можна сказати, що й навіть забагато, але в деяких районах у період цвітіння й запилення вологи не вистачало, і тривав цей період аж до фази наливу зерна. Нижні листки на рослинах почали передчасно всихати через нестачу вологи. Крім того, можна відзначити погане запилення качанів у посівах кукурудзи із пізнім ФАО у південних районах країни», — зазначає Анатолій Дацьков, консультант та агроном-технолог компанії «Океан Інвест» у Вінницькій області.
Взагалі проблема вологозабезпечення цього року стояла досить гостро, у більшості регіонів рослини швидко всихали через посуху.
«Дощі не завжди й не всюди, але були. Потім, на жаль, ударила посуха, від 50 і до 100 днів взагалі без дощу. Відповідно, на легких ґрунтах більш північних районів Чернігівщини це проявилося доволі погано, тому що кукурудза зайшла в стрес, не змогла повноцінно провести запилення, тож спостерігалось недозапилення качана, недобір врожаю», — розповів Сергій Король, регіональний представник у Чернігівській області компанії MAS Seeds Україна.
Багато господарств розпочали збирання кукурудзи набагато раніше від звичайних термінів, оскільки рослини всихали та втрачали вологу в середньому на 2-3 тижні швидше. Звісно, така рання стиглість позначилася на кінцевому результаті виробництва не найкращим чином.
В середньому на різних площах недоотримали від 1 до 3 т/га урожаю. І якщо для великих холдингів імовірні втрати зовсім не стали критичними, то для невеликих господарств рік став таки проблемним.
«Цей рік складний для всіх аграріїв як ніколи. Погодні умови вплинули на недобір щонайменше врожаю кукурудзи. Також постраждав урожай озимих, вони просто згоріли від сонця, від нестачі вологи. Тож цьогоріч майже всі аграрії недоотримали свої прибутки, а є й такі, котрі навіть не вийшли в нуль. Багатьох знаю аграріїв, які понесли збитки. Також важливо, що ціна на сільгосппродукцію у сезоні-2019 — вражаюче низька, навіть не відповідає реальному курсу валют. І тільки вже в останній місяць осені ціни почали рухатися вгору. А для багатьох господарств це неприпустимо важкий виклик долі. Це неможливість отримати очікувані прибутки і закласти виробничий бюджет на наступний рік», — каже В’ячеслав Здор, керівник ТОВ «Ташань», що на Полтавщині.
Проте та ж сама погода, яка так «обікрала» аграріїв у забезпеченні вологою, допомогла їм майже не турбуватися про шкідників та хвороби.
«Проблеми, як такої, хвороби не становили, тож додаткових фунгіцидних обробок господарства не проводили. Не загрожував цього року і стебловий метелик, у посівах спостерігалися попелиці, але їхнє поширення та кількість були не надто критичними», — зазначає Євген Ігнатенко, регіональний менеджер компанії «Океан Інвест» в Полтавській та Дніпропетровській областях.
Моніторинг посівів кукурудзи дійсно не виявив цього року суттєвої шкоди від стеблового метелика, повідомив Олександр Васильєв, агроном-дослідник і, за сумісництвом, власник ТОВ «Біосервіс Плюс».
«Якщо аналізувати цей рік, то літ стеблового метелика почався раніше на два тижні. Причиною були високі температури. 17 червня на півдні Полтавської області ми вже знаходили яйцекладки, ловили самців і самиць. А от у середині третьої декади червня почалося зниження температури. Нічні температури були на рівні 10-13°С. Для стеблового метелика для початку яйцекладки потрібно, щоб нічні температури були не менш ніж 14°С, а для масової яйцекладки — ще вищі. Нетипове і тривале зниження температури стало причиною низької активності стеблового метелика. Уже в липні лише поодинокі імаго потрапляли до світлових пасток, а знайти яйцекладку було майже неможливо. Якщо згадати про бавовникову совку, то тут іще багато питань. Попри велику кількість імаго, більших ушкоджень зазнали ранні посіви кукурудзи на Полтавщині. Але навіть у господарствах відсоток ураження був різним. Дослідження щодо цього шкідника будемо продовжувати також», — каже фахівець.
Досить сприятливо склалася ситуація і з бур’янами, адже цьогоріч добре спрацювали ґрунтові гербіциди, та й страхові не підвели. Значного поширення шкідників у посівах кукурудзи не спостерігалося, ґрунтові шкідники і ранньопіслясходові контролювалися інсектицидними протруйниками насіння. Після вегетації, за потреби, разом із гербіцидним захистом чи листовим підживленням додавався інсектицид на основі піретроїду або піретроїд + неонікотиноїд. Із шкідників, які потребували контролю, в цей період були різні види попелиці. Ті ж самі погодні умови, котрі перешкоджали розповсюдженню хвороб, навпаки, сприяли поширенню попелиць. Проте посівам кукурудзи попелиці нашкодили не так серйозно, як посівам ріпаку та гороху.
Посівні площі під кукурудзою та насіння для них
У 2019 році площі під кукурудзою в Україні зросли до 4,97 млн га, що на 8,6% більше, ніж у 2018 році. Стійкі тенденції до збільшення площ культура демонструє всі останні роки. За словами аграріїв, 2020 рік не стане винятком: більшість опитаних агровиробників повідомили, що наступного сезону площі під кукурудзою зменшувати не будуть, навпаки, дещо збільшать. Хоча частково збільшення площ під кукурудзу викликане цьогорічними проблемами з озимим ріпаком: деякі площі, які передбачалися під ріпак, пересіватимуть, адже місцями не те щоб не отримали гарних сходів, а й вони відсутні взагалі.
Про деяке зростання площ повідомляють у кількох великих компаніях.
«В цьому році площі під кукурудзою у нас становили близько 40 тис. га. Наступного року площі трішки зростуть. Цього року побачили певну різницю в урожайності: якщо на Шполянщині змогли отримати той урожай, на який сподівалися, то на Сумщині дещо недоотримали. Спека у другій половині вегетації зробила свою справу. Посушливе літо — єдина причина нестачі врожаю, за технологією все було зроблено правильно та вчасно, шкідники і хвороби нам особливо не докучали. А от погода дійсно підвела», — зазначає Роман Франчук, директор СТОВ «ЛНЗ-АГРО».
Через невдалий рік відмовлятися від «цариці полів» не планують і невеликі фермерські господарства. Фахівці зазначають, що головними проблемами недоотримання врожаїв кукурудзи є навіть не зміна клімату чи раніше нетипові для більшості регіонів країни тривалі літні посухи, а невміння аграріїв пристосуватися до цих змін, підлаштувати під них технологію вирощування й обрати посівний матеріал відповідної якості. Взагалі низька якість насіння — причина багатьох проблем у агровиробництві, зокрема й кукурудзи. Проте вирішити всі ці проблеми за допомогою лише насіння не вийде.
Роман Франчук розповідає, що зернову кукурудзу у товарних посівах «ЛНЗ-АГРО» вирощують здебільшого з насіння селекції UNIVERSEED та Dekalb (Monsanto), а от силосну тільки селекції UNIVERSEED, оскільки на вітчизняному ринку це поки що єдина лінійка гібридів саме силосного напрямку.
В’ячеслав Здор із Полтавщини розповів, що сіють гібриди Dekalb та Pioneer, причому цього року Dekalb обігнали за врожайністю Pioneer приблизно на 0,3-0,4 т/га.
Ціни та прогнози
Окрім погоди цього року засмутила аграріїв і ціна на кукурудзу. У період початку-середини жнив культури вона була надзвичайно низькою.
Читати: Динамічна інфографіка урожайності пізніх культур за 2016-2019 роки
Тому тим агровиробникам, котрі не мають власних потужностей зберігання і вимушені продавати зерно одразу після збирання, було нелегко. Ціна на зерно кукурудзи почала зростати лише у листопаді, коли вже більшість дрібних господарств продали свій урожай за зниженою вартістю. Така цінова політика стала ударом для багатьох невеликих господарств. Знизилися прибутки й у великих компаній, однак таке зниження для великих гравців агроринку критичним не стало.
Найгірше ж довелося тим господарствам, які продають зерно «з-під комбайна» перекупникам.
«Цього року, як почали збирати кукурудзу, ціну нам ставили у 2300-2500 грн/т. Мало, але що робити, чекати ціни мені не доводиться. Я ж у себе на подвір’ї те зерно не висиплю до кращих часів. Тож домовився продати перекупнику по 2400 грн. Він пригнав машини, ми за день зібрали площу і зерно йому зсипали. Тут він і каже «Вибач, зараз не маю всієї суми, приїду завтра з грошима». Приїхав. Розповів про страшну сміттєву домішку, високу вологість, ще якісь проблеми мого зерна. І віддав мені гроші з розрахунку по 1400 грн/т. Каже: «Хочеш — бери, не хочеш — їдь на елеватор забирай, доводь, що то твоє зерно». Отак навіть на тих копійках дурять. Рік працював, а за що?», — бідкається фермер із Сумщини, який попросив не називати його ім’я.
Читати: АгроЕкспедиція кукурудза 2019
Враховуючи, що вартість вирощування 1 га кукурудзи, якщо говорити про прямі витрати, цьогоріч становила близько $500, низькі ціни боляче вдарили по агровиробниках. А наступного року «задоволення» виростити кукурудзу може обійтися ще дорожче. Експерти прогнозують збільшення витрат у середньому на 15% порівняно з нинішнім роком. Водночас для підвищення закупівельних цін на зерно кукурудзи передумов не спостерігають.
Скорочення витрат на вирощування без зменшення ефективності виробництва — напевно, одне з найперших прагнень аграріїв. Тож знову потрібно добре продумати усі етапи технології та подивитися, де можна оптимізувати витрати. Наприклад, Олександр Васильєв зазначає, що дуже багато помилок і зайвих витрат коштів аграрії часто роблять саме плануючи захист рослин.
«З кожним роком все більш актуальнішим стає моніторинг шкідників. Не можна опиратися тільки на календарні плани розвитку фітофагів і проводити захисні заходи за ними. Ми вже не перший рік спостерігаємо, як із 1 липня багато хто з аграріїв починають вносити трихограму на посіви кукурудзи, бо так робили багато років. Погода щороку дарує нам сюрпризи. Тому ті, хто випускав трихограму на свої поля після 1 липня, просто витратили марно кошти. Дехто втішав себе, що зробив це для профілактики. Але яка може бути профілактика за відсутності шкідника, беручи до уваги факт, що самиця трихограми після відродження здатна всього три дні до паразитування? Висновок, який можна зробити цього року — необхідність моніторингу шкідників агрономами в господарствах. В одних випадках це дасть змогу зекономити кошти, як цьогоріч. В інших — вчасно провести захисні заходи», — розповів Олександр Васильєв, власник ТОВ «Біосервіс Плюс».
Вирощувати кукурудзу, навіть не сподіваючись на високу ціну продукції, аграрії таки будуть. Принаймні, у сезоні-2020 «цариця полів» своїм троном ще не поступиться. У довгостроковій перспективі ж усе залежатиме від цін, погодних умов і можливої появи нових лідерів «рейтингу маржинальності».
Олена Басанець, SuperAgronom.com