Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Соняшник: врахувати все і не наробити помилок
Цьогорічний сезон для соняшника тільки починається, а на нього вже «навалилась» ціла низка проблем. То надмірні опади в багатьох регіонах утворили ґрунтову кірку та завадили вчасним гербіцидним обробкам, то чортополохівку принесло оте, що є в її назві. А потім стало парко й тут як тут — хвороби. З усіма цими проблемами загалом можна справлятися. Звісно, якщо зробити все правильно.
Декілька порад та нагадувань про ризики — від фахівців компанії «Франдеса Україна».
Не пропустити хвилі бур’янів
На ранніх посівах в місцях, де пройшло багато дощів, наявність великої кількості вологи спровокувала появу другої та третьої «хвилі» бур’янів. Через надмірні опади ґрунтові гербіциди промились і з часом відбувся розпад діючих речовин, їхньої дії виявилось недостатньо, щоб стримати нові сходи бур’янів. Тому на посівах необхідно провести боротьбу з ними післясходовими гербіцидами.
Для класичного соняшнику по сходах є проблемним знищення дводольних бур’янів, тоді як злакові — і однорічні, і багаторічні — прибираються грамініцидами (Скат, Химера). Тож на полях, забур’янених дводольними, доцільно проводити міжрядний обробіток.
За словами Сергія Гутовського, представника компанії Франдеса в Київській, Житомирській та Вінницькій областях, той же Скат дає можливість уникнути негативного впливу на культуру, якщо через якісь причини пропустили належний термін внесення. Адже більшість грамініцидів слід застосовувати до фази зірочки. А так як Скат має м’яку дію, то і період його застосування більш широкий.
На гібридах, стійких до імідазолінонів (ІМІ), гербіцидні обробки проводять препаратами з діючими речовинами імазамокс і імазапір. У портфоліо ТОВ «Франдеса» є два препарати — Сотейра (імазамокс+імазапір) та Родимич (імазамокс), які мають тривалий період захисної дії та знищують широкий спектр бур’янів. Застосовувати препарати рекомендується в фази 4-6 справжніх листків у соняшника, хоча часто проводять обробки і в фазу 8 листків- при цьому ознак фітотоксичності не проявлялось. Головне — врахувати фазу розвитку об’єкту — бур’яну, який необхідно знищити. Особливо це потрібно враховувати при забур’яненості лободою білою, рослини якої після появи 2-3 листка стають стійкішими до дії гербіцидів завдяки восковому нальоту, який покриває рослину. При високих температурах такий наліт потовщується, робочий розчин не прилипає, скочується по листку і гербіцид може навіть не проникнути в рослину.
Особливістю дії імідазолінонів, а відповідно і препаратів Сотейра та Родимич є те, що вони впливають на процеси фотосинтезу і бур’яни довгий час можуть залишатися зеленими, а хлороз листя на них проявляється значно пізніше. Перерослі бур’яни можуть повністю не загинути, але вони пригнічуються, більше не ростуть і не є конкурентами для рослин культури. Додатковим бонусом гербіцидів Сотейра та Родимич є контроль вовчка соняшникового, поширеного в південних та східних областях України. Зважаючи на різний період розпаду діючих речовин, використання Родимича рекомендується в зонах нестійкого та недостатнього зволоження, а Сотейри — у зонах стійкого зволоження.
Температура при внесенні: не менше і не більше — має бути оптимальна
Однозначно, що при внесенні пестицидів слід враховувати температуру повітря. Оптимальною вважається температура +15— 25 ◦С, тому влітку краще обробляти посіви після заходу сонця при зниженні температури повітря до +25◦С — буде витримано температурний режим, рослини соняшнику менше травмуватимуться завдяки зниженому тургору, і в той же час завдяки цьому ж, на листки краще прилипатиме робочий розчин.
З другого боку, препарати можуть не спрацьовувати і за нижчої температури. Як згадує Олександр Куйбіда, представник компанії Франдеса у Кіровоградській і Черкаській областях, в одному з господарств довелося вдруге обробляти посіви гербіцидом з іншою діючою речовиною після того, як перше обприскування провели за температури менше 10 ◦С. Та ще й зробили неправильний розчин — не за інструкцією, додавши замість 253 літрів води лише 200 л, тож не було належного покриття розчином. Ці фактори поєднались і результат виявився негативним.
Причому такі ситуації непоодинокі. Ігор Шапаренко, представник компанії Франдеса в Миколаївській та Одеській областях, зазначає, що аналогічний випадок стався цьогоріч в одному з господарств Миколаївської області.
«Соняшник сіяли 11 квітня, а ґрунтовий гербіцид вносили за кілька днів. І начебто температура в цей час була не критично низька — +14-15 0С, однак за кілька днів пішли дощі, ще й заморозки почалися. В таких умовах препарат не працював на повну силу. Господарство пред’явило претензії, однак, коли розібралися з погодними умовами, а потім ще й з’ясувалось, що не дотрималися пропорцій у приготуванні розчину, то господарі таки визнали свої помилки», — згадує пан Ігор.
Отже, начебто й дивно знову нагадувати про це, але перше правило роботи з ЗЗР — «Почни з інструкції!»
Іще про гербіцидний захист
Олександр Куйбіда, наголошуючи на незамінності застосування ґрунтових гербіцидів, особливо на класичному соняшнику, нагадує при цьому, що їх ефективність залежить не лише від діючої речовини, а й від низки факторів, які мають враховувати аграрії.
1) Слід пам’ятати, що для правильного «створення екрану» перед застосуванням ґрунтового гербіциду поверхня поля має бути вирівнена та дрібно-грудкувата. Обов’язковою складовою для «формування екрану» є наявність вологи в ґрунті, тому для підвищення ефективності препарат бажано заробити в ґрунт (за посушливих умов — обов’язково).
2) Щоб поліпшити дію препарату Екстракорн при ґрунтовому внесенні проти однорічних злакових та дводольних бур’янів, його рекомендується вносити під передпосівну культивацію чи під Європак. Але не глибше, ніж на 5 см. Не забуваємо також про великий вилив робочого розчину на гектар — 300–350 л/га. А в разі наявності грудки, пожнивних решток, забур’яненості, вилив робочого розчину зазвичай збільшують на 50 л.
3) Норми витрати ґрунтових препаратів залежать від забур’яненості та вмісту гумусу в ґрунті. Вищі та максимальні норми використовуються на важких за механічним складом ґрунтах, з великим вмістом гумусу, а також при загрозі високого ступеня забур’яненості.
А Олексій Кулага, представник компанії «Франдеса» в Полтавській області, додає, що в разі наявності значної забур’яненості, скажімо, лободою, бажане також застосування і прилипачів. Вони допоможуть діючим речовинам гербіциду краще проникати в рослин бур'яну крізь восковий наліт на листі та стеблах.
Сумісність діючих речовин — подвійний удар
Фахівці Франдеси констатують, що погодні умови цього сезону виявилися сприятливими для хвороб соняшнику.
Так на кінець травня- початок липня на багатьох полях в Київській та Житомирській областях посіви соняшнику були вражені несправжньою борошнистою росою. Особливо ті, що посіяні в ранні терміни. Цьому сприяли тепло і волога, яких було достатньо на той час в регіоні. Слід зазначити, що Франдеса має універсальний системно-контактний фунгіцид із захисною та лікувальними діями — Карбеназол. До його складу входять карбендазим та ципроконазол, які діють на широкий спектр патогенів, в тому числі збудників хвороб соняшнику — несправжньої борошнистої роси, білої та сірої гнилі, альтернаріозу, фомозу, фомопсису, іржі.
При цьому Карбеназол сумісний з більшістю інсектицидів, регуляторів росту та фунгіцидів. Обробка посівів робочою сумішшю фунгіциду Карбеназол з інсектицидом Велес, який містить дві діючі речовини — неонікотиноїд тіаклоприд та піретроїд дельтаметрин, актуальна якраз на тих посівах, де наявність гусені чортополохівки (Vanessa cardui) перевищує економічний поріг шкодочинності, тобто понад 1-2 гусениці на 1 м2.
Потрібно враховувати ще й те, що чортополохівка може дати друге покоління, яке буде активно поїдати посіви в липні, і навіть третє, гусінь якого буде шкодити в кінці серпня — вересні. Тому краще знищити перше покоління, аніж сприяти розмноженню цього шкідника та мати надалі проблеми з другим поколінням, адже гусінь чортополохівки поїдає й інші культури.
«Дурні» помилки — непрофесіоналізм чи халатність?
Іноді ситуації викликають здивування. Як то кажуть — не знаєш, чи сміятися, чи плакати.
Як згадує Сергій Гутовський, в одному з господарств для гербіцидної обробки застосували препарати з імазамоксом й імазапіром.
«Мало того, що внесли препарати пізно, коли соняшник був у такій фазі, що його листки закривали бур’яни, зокрема й лободу, тож на них практично нічого не потрапило. Та ще й соняшник весь попалений вийшов. Обурено питають — чому? Почали розбиратись. Виявилось, що тут посіяно класичний, а не ІМІ-соняшник. При сівбі просто переплутали мішки з насінням…», — розповів пан Сергій.
Як зазначає Ігор Шапаренко, такі ситуації (що закономірно) найчастіше трапляються в невеликих підприємствах. Де навіть немає окремої посади фахового агронома. Тож йому, як представнику-консультанту компанії, не раз випадало, по суті, рятувати посіви. Він згадує випадок, коли під час одного з візитів до клієнтів господарі похвалились, мовляв, у нас все добре, соняшник зійшов добре, розвивається гарно, лиш подекуди «відпадає». Поїхали на поле, пан Ігор уважно пооглядав рослини, а там — совка. Господарі навіть не знали, що цей шкідник «орудує» вночі, і якщо вчасно не виявити його, то за цей час може охопити від 1 до 5 га.
Фахівці компанії «Франдеса» сподіваються, що з їхніми порадами і малим, і великим виробникам вдасться уникнути негараздів у вирощуванні соняшнику й отримувати кращі результати по цій високомаржинальній культурі. Й особливо обійтись без «дурних» помилок.