Микола Матвійчук: Догляд, живлення й захист ячменю та пшениці

Основне про ячмінь

Ячмінь — як озимий, так і ярий — досить поширена й популярна культура для вітчизняних аграріїв Цю культуру давно навчилися вирощувати і роблять це добре. Але, попри численну кількість різноманітних технологій, у досконалості немає меж.

Підготовка ґрунту під дану культуру залежить від парку техніки господарства й попередника. Хоча на сьогодні технологія і система захисту ячменю дозволяють нам не звертати уваги на те, яка ж культура передуватиме ячменю. Важливо вирівняти поле, щоб весною мати змогу обробити ґрунт на глибину загортання насіння.

У минулому сезоні першою проблемою, з якою довелося зіткнутися, була пізня весна з високими температурами, внаслідок чого аграрії не встигли якісно посіяти ячмінь.

Найбільш прийнятною глибиною сівби вважають 2 см, але в разі хороших природних умов. Минулого ж року весна була далекою від ідеалу, тож ті, хто посіяв на 3-4 см, вчинили дуже правильно. А от хто посіяв на 2 см — отримав «рвані» сходи, що у свою чергу призвело до нерівномірного дозрівання, зниження врожайності та збільшення білку.

«Слідкуйте за ситуацією, рішення треба приймати на полі, а не за книжками.  Щойно ви побачите, що ґрунт дещо пересихає, то не більше 4 см, інакше кущення не відбудеться», — зауважив Микола Матвійчук.

Ячмінь, як правило, потребує дуже ранніх термінів сівби. Не треба боятися морозу, до –8℃ культура витримає, але у фазі шильця, якщо буде 2 листочки, то підмерзатиме. Листя почне біліти, адже ще не працюють цукри за рахунок фотосинтезу, і вже не працюють цукри з ендосперму насінини.

Важливим моментом є фізична стиглість ґрунту. Коренева система ячменю дуже слабка й у погано аерованому ґрунті дуже слабо розвивається. Тому під час сівби ячменю на площах не має бути «болота». Ґрунт повинен підсохнути і гарно розрихлитися. Чи це ранні, чи пізні строки посіву, треба стежити за механічним складом ґрунту, щоб його не замісило. Зокрема це важливо, коли перед сівалкою іде компактор, адже він дуже інтенсивно перемішує ґрунт.

Захист ячменю

Серед основних моментів захисту ячменю — фунгіцидне й інсектицидне протруювання. Якщо інсектицид не додається, є висока ймовірність, що під час сухої, теплої погоди активізується блішка, втрати врожаю від шкодочинності якої можуть сягати 0,2-0,3 т/га.

Щодо гербіцидного обробітку: до 25-ї фази, до середини кущення всі процеси потрібно завершити, адже впливатиме на продуктивність рослин.

Мікродобрива, які плануються вносити, також краще дати до фази виходу в трубку. Подальша дія мікродобрив знижуватиметься, бо там уже формується колос. Він буде формуватися за рахунок того, що вже є в рослині та ґрунті.

Дуже важливим для вирощування ячменю є перший фунгіцид. Внесення першого фунгіциду, як правило, надзвичайно важливий крок, бо відомо, що вагомий вплив на врожай культури мають листки 2-3 міжвузля. На даному етапі хвороби не помітні. Але коли приходить пора — вносити вже пізно, адже рослина уже вражена хворобами, тож починається процес лікування, а не профілактики, що й призводить до втрати урожайності. Тому перший фунгіцид треба дати до 31-ї фази. Коли рядочки змикаються на полі, не має значення ширина міжряддя 15, чи 12. Перший регулятор росту вносимо або з першим фунгіцидом, а якщо є можливість, то – окремо у фазі 30-31.

Другий регулятор росту застосовується перед самим виходом колоса, тільки у той момент, коли з’являються перші вуса, бо пізніше вже не можна. Разом можна давати другий фунгіцид. Регулятора багато використовувати не потрібно, наприклад, 0,2 л Церона перед виходом вусів буде достатньо для того, щоб колос не схилявся донизу, а стояв під кутом 45 градусів, що дає можливість його краще комбайнувати, не втрачаючи врожайність за рахунок обламування колоса. Та якщо стоїть спекотна погода, вище від 24℃, усі регулятори категорично заборонені. Буде більше від того шкоди, ніж користі. Тому симбіоз фунгіциду з регулятором вносити варто в вечірні та нічні години.

Коли вносити фунгіциди — визначили, а от від чого? Основними хворобами, котрі уражують ячмінь, є:

• борошниста роса, до якої найбільш схильний сорт Себастьян;
• гельмінтоспоріоз — всі без виключення сортів вражаються;
• ринхоспоріоз здебільшого уражує Квенч;
• рамуляріоз — хвороба маловідома, тому часто здається, що це опіки від обприскування, ефект лінзи. Хвороба з’являється фактично перед виходом колоса.

Також важливим моментом у захисті ячменю є недопущення повторення діючих речовин, (особливо стробілуринів) протягом вегетаційного періоду.

Важливе про пшеницю

Для ефективного вирощування озимої пшениці, якій останнім часом надають перевагу аграрії, дуже важливим періодом є відновлення весняної вегетації. У цей час варто звернути увагу на те, скільки рослини мають листочків.

Якщо це були пізні посіви, після сої чи соняшнику, з ними потрібно дещо попрацювати в плані швидкого відновлення вегетації. Це завдання вирішується, насамперед, за допомогою азоту, окрім якого бажано внести швидкий фосфор і марганець. Фосфор починає працювати, коли температура ґрунту сягає 15℃ і вище, а взагалі ідеально — це 20℃. У такому випадку експерт радить вносити рідкий фосфор, який активізує кореневу систему, покращує процес фотосинтезу, рослина швидко відновлює вегетацію та активно починає споживати азот.

Також важливим моментом є внесення бору на посіви пшениці після олійних культур і навіть ріпаку. Бобові, ріпак, соняшник виносять із ґрунту великий відсоток бору, внаслідок чого може бути дефіцит елементу на пшениці. Це візуально не спостерігається, але внесення всього 100 г бору в діючій речовині не буде зайвим.  

Такий елемент, як мідь, варто вносити на перших етапах, у період до активного кущення, тоді ж і перший фунгіцид. Мідь потрібно вносити на ґрунтах із середнім pH, а також слабко-лужних. Це обов’язковий елемент на таких ґрунтах. Якщо міді буде недостатньо, у верхівках колоса не закладатимуться зерна. Вона має бути присутня в рослині протягом всієї вегетації, тому краще розділити дозу внесення міді на 2 рази (70/30).

Одним із найважливіших етапів підживлення пшениці, де ми максимально впливаємо на врожай, є закладка колоса, що відбувається на 29-30 фазі. Перше внесення азоту ми робимо під час відновлення вегетації рослини, доза залежатиме від часу відновлення, від стану посівів і міри розкущення. Рішення щодо кількості азоту потрібно ухвалювати безпосередньо на полі. Але важливо не пропустити фазу, коли колос разом із вузлами кущення буде заввишки 1 см.

«Якщо ви користуєтеся карбамідом або КАСом, цю операцію потрібно зсунути на 25-ту фазу. Якщо це аміачна селітра, то 29-30 фаза, під час закладки колоса. Бо амінна форма в КАСі переходитиме в амонійну за 2 дні, а в нітратну — за 2 тижні. Для вирахування цієї фази слід вийти на поле, вирвати рослину, по вузлу кущення зробити вертикальний зріз канцелярським ножем — і неозброєним оком це все видно», — поділився Микола Матвійчук.

Найбільша проблема втрат карбаміду — активне сонце, тому вносити добриво потрібно завжди ввечері. За сухих погодних умов втрати карбаміду становитимуть до 30%.

Загалом, за ситуації, коли ґрунти не кислі, варто вносити 100 кг сульфату амонію на відновлення вегетації, в залежності від стану посівів. Якщо рН <6, то перевагу потрібно надавати листовим добривам із високим вмістом сірки у формі SO₃.

Як і всі інші культури, пшениця схильна до різноманітних захворювань, найбільш шкодочинним експерт вважає піренофороз. Його симптоми подібні до септоріозу — на початкових етапах з’являється чорна цятка в жовтій оболонці. Розвивається хвороба дуже швидко і може знижувати врожайність до 40%. На початкових етапах для боротьби з нею достатньо сторбілуриновмісних продуктів.

Для того, щоб не стикатися ані з піренофорозом, ані з іншими хворобами пшениці, профілактичний фунгіцидний захист варто проводити у 31-шу фазу. Другий фунгіцид застосовується тоді, коли на рослинах з’явився прапорцевий листок, а третій — під час появи перших квіток на колосі. У фунгіцидному захисті важливо не повторювати діючі речовини, тоді ці заходи будуть найбільш ефективними.

За вирощування ячменю або пшениці кожен сільгоспвиробник знаходить для себе найбільш відповідні та правильні рішення. Водночас не забувайте звертати увагу на досвід інших, створюючи умови ефективного й якісного аграрного бізнесу.   

Записала Анастасія Аврамчук, SuperAgronom.com