Забезпечені вологою: озимі культури стають основою сівозмін

SuperAgronom.com: Які площі під озимими культурами у ГК «Вілія» та як вони розподілені?

Сергій Балачук: Під озимі культури на 2019 рік у нас планується 16 тис. га.  Це від загальної структури – 62-63%. Із них пшениця – 7 717 га, ріпак – 8 266 га та насіннєвий ячмінь – 26 га.

SuperAgronom.com: Які типи ґрунтів переважають?

Сергій Балачук: У нас усе розподілено на дві зони – Ковельська  (Волинська область) - дерново-підзолисті, піщані, супіщані ґрунти та Млинівщина (Рівненська область) і Горохівщина (Волинська область), де переважають кращі ґрунти – чорноземи.

SuperAgronom.com: Якій сівозміні надаєте перевагу?

Сергій Балачук: У нас перевага надається озимим культурам. Тому що на пісках може бути проблема з нестачею вологи, а озимі культури гарно входять в зиму, формують кореневу систему. Весною краще витримують посуху.

SuperAgronom.com: Поділіться результатами врожайності за 2018 рік. Чи задоволені?

Сергій Балачук: У 2018 році в загальному, по структурі господарства, отримали таку врожайність:

•       озима пшениця — 6,8 т/га,
•       озимий ріпак — 3,9 т/га,
•       озимий ячмінь — 5,9 т/га,
•       горох — 4,5 т/га,
•       ярий ячмінь — 5,9 т/га,
•       яра пшениця — 6,5 т/га,
•       соя — 3,3 т/га,
•       кукурудза зернова — 11,9 т/га,
•       соняшник — 3,1 т/га,
•       цукровий буряк — 73,9 т/га.

Сподіваємося завжди на кращі результати!

SuperAgronom.com: Які фактори завадили отримати більше цього року?

Сергій Балачук: Основний фактор, який завадив отримати більший врожай — погодні умови. Якщо враховувати цей рік, то це хороші результати. Весною цьогоріч був надлишок вологи, який не дав можливості вчасно зайти в поля і розпочати підживлення. Як наслідок — зменшення врожайності. А пізніше — посуха. Вологи вже було недостатньо, особливо у піщаній зоні. У пшениці та ріпаку не сформувався бажаний врожай. Зібрали трішки менше ніж планували, хоча технологічні операції усі виконали.

SuperAgronom.com: Сорти пшениці, жита, ячменю — іноземні? Чи надаєте перевагу сортам української селекції?

Сергій Балачук: Усі сорти іноземної селекції. Тому що ми маємо хороші технології під усі ці культури, які дозволяють розкрити увесь їхній потенціал. Українська селекція трішки слабша, генетичний фонд у нас непоганий, а селекція скажімо так занепала. Ми маємо свій насіннєвий завод. Стараємося виготовити якнайкраще насіння як для себе, так і для клієнтів. Ми можемо цього досягти з іноземними сортами і гібридами насіння. В основному надаємо перевагу німецьким сортам, адже там подібний клімат до нашого, вони найкраще адаптуються  до наших кліматичних умов.

SuperAgronom.com: Який обробіток ґрунту переважає під озимі культури?

Сергій Балачук: Під ріпак — оранка, а якщо піщані поля — глибока культивація і рихлення. Під озиму пшеницю та озимий ячмінь лише культивуємо.

SuperAgronom.com: Чи є в господарстві проблеми з карантинними хворобами та шкідниками?

Сергій Балачук: Ні. Поки ми з цим не мали справи. Завжди йдемо на випередження, не чекаємо поки вони почнуть розвиватися і створювати проблеми. Маємо технологічні операції, які можуть це передбачити. Спостерігаємо за погодними умовами: чи буде більше навантаження, чи менше, аналізуємо вплив попередніх культур. Після цього обираємо систему захисту.

SuperAgronom.com: Як та які використовуєте регулятори росту навесні?

Сергій Балачук: Якщо говорити про пшеницю — це дворазова регуляція росту. Перша йде після зими, коли пшениця знаходиться у фазі кущення, вносимо, всім відомий, Хлормекват-хлорид. У фазі виходу в трубку (31, 32 фаза за шкалою розвитку) — працюємо комбінованими рострегуляторами — Хлормекват-хлорид у суміші з Модус або Медакс Топ. По ріпаку застосовуємо тебуконазол, коли він виростає до 15-20 см.

SuperAgronom.com: Які фактори впливають на внесення азотних добрив навесні? Чи робите аналіз ґрунту?

Сергій Балачук: На внесення азотних добрив найперше впливає те, як вони ввійшли в зиму. Якщо пшениця, наприклад, зайшла в нерозкущеному стані, то ми весною додаємо більшу норму азотних добрив, щоб вона краще розкущилася і дала старт, краще розвивалася. Якщо ж розкущилася, то ми вносимо 40 кг в діючій речовині, для забезпечення живлення. А тоді вже розподіляємо: початок виходу в трубку – КАС і листок. Аналіз ґрунту для себе робили, але поки що від нього відійшли. Тому що він робиться на окремі ділянки. На полі це дуже багато проб і тоді вже можна побачити загальний вміст усіх елементів. Для того, щоб правильно використовувати ці дані, потрібно мати систему диференційованого внесення. Поки що у нас  такої системи немає.

SuperAgronom.com: Що вносите та скільки? Яка оптимальна система живлення?

Сергій Балачук: Якщо говорити про живлення, то ми вносимо добрива в основному на запланований врожай. Якщо на чорноземах плануємо отримати більший врожай, то вносимо більше добрив, якщо на піщаний ґрунтах менший — зменшуємо кількість. Оптимальна система живлення для пшениці, наприклад, триразове підживлення і знову ж таки залежно від планової врожайності — це від 160 до 200 кг діючої речовини по азоту. Якщо ріпак — від 170 до 200 кг. Зараз переходимо на живлення КАСом, бо він має ряд переваг по якості, ціні, методах внесення, не залежить від вологи. Раніше користувалися аміачною селітрою.

SuperAgronom.com: Зі зміною погодно-кліматичних умов агрономам сьогодні потрібно передивлятись та поступово змінювати технології вирощування. Чи вже торкнулись зміни технологій вашого господарства?

Сергій Балачук: Це стосується кожного. І нас це не оминуло. Ми стараємося підлаштувати технології, йдеться про різні обробітки ґрунту, зміну підходів живлення, вибір засобів захисту. Основною проблемою наразі є нестача вологи. Західна Україна завжди була нею забезпечена, а тепер маємо з цим проблеми. Ми не сіємо культур, які не дають хорошої врожайності. Раніше соняшник у Волинській області ніхто не вирощував, а зараз це топова культура, усі вирощують і ми в тому числі. Менше сіємо сої, бо вона просто не витримує високих температур та нестачі вологи і, в результат не формує врожай.

SuperAgronom.com: Дякую за розмову!

Вікторія Чубарко, SuperAgronom.com