Ємність катіонного обміну (ЄКО)
Ємність катіонного обміну (ЄКО) – це фундаментальна властивість ґрунту, яка використовується для прогнозування доступності та утримання поживних речовин рослинами в ґрунті. Це потенціал доступного запасу поживних речовин, а не пряме вимірювання доступних поживних речовин. ЄКО ґрунту зазвичай збільшується з підвищенням вмісту глини та органічної речовини, оскільки катіонний обмін відбувається на поверхні глинистих мінералів, органічної речовини та коренів.
| Зв'язок між текстурою ґрунту та КЕК | |
| Текстура ґрунту | Типова КЕК (мекв/100 г ґрунту) |
| Піски | 3-5 |
| Суглинки | 10-15 |
| Мулисті | 15-25 |
| Глина та суглинки | 20-50 |
| Органічні ґрунти | 50-100 |
Ємність катіонного обміну визначається як загальна кількість негативних поверхневих зарядів ґрунту. Зазвичай її вимірюють у лабораторіях для дослідження ґрунту шляхом підсумовування катіонів (позитивно заряджених іонів, які притягуються до негативних поверхневих зарядів у ґрунті). До обмінних катіонів належать основні катіони, кальцій (Ca2+), магній (Mg2+), калій (K+) та натрій (Na+), а також кислотні катіони, такі як водень (H+), алюміній (Al3+) та амоній (NH4+).
ЄКО = Катіони основи + Катіони кислоти
(Ca 2+ + Mg 2+ + K + + Na + ) + (H + + Al 3+ + NH 4 + )
На рисунку зображено ґрунт з низьким ЄКО, з невеликою кількістю негативних зарядів та пов'язаних з ними катіонів (ліворуч) та ґрунт з високим ЄКО з більшою кількістю негативних зарядів, зайнятих більшою кількістю загальних катіонів (праворуч).
Ґрунти з різними значеннями ЄКО.