Довжина тіла імаго - від 3,5 до 5 мм, пупарії (лялечки) - від 4 до 4,3 мм, личинки - від 7 до 9 мм; самки більші за самців. Забарвлення строкате. Голова великого розміру, білувато-сірого кольору, з великими червоними очима, відливають зеленуватим блиском. Хоботок відрізняється темною смужкою. Вусики складаються з 3 члеників і щетинки, 1-й і 2-й членики пофарбовані в бурий колір, 3-й членик сірувато-бурий, щетина бурого кольору. Груди чорного кольору з жовтувато-білими лініями і плямами, на плечах є білі кільця. Черевце самки сплющене і зігнуте, жовтого кольору, з двома поперечними свинцево-сірими смужками. Крила широкі, з двома поперечними і однією поздовжньою димчасто-сірими смужками. Ноги охристо-жовтого кольору.
Статевий диморфізм слабко виражений. Самці відрізняються від самок розташованими біля внутрішнього краю задньої частини очей двома великими модифікованими щетинками, які закінчуються ромбовидними затемненими лопатями.
Самки дуже плодючі, можуть відкладати до 1000 яєць. Вони відкладають яйця під шкірку недозрілих плодів, проколюючи її яйцекладом. Личинки, які відродились із яєць, через 1-2 дні проникають у м’якоть плода. Процес живлення триває 2-3 тижні. При цьому пошкоджені плоди передчасно дозрівають і опадають. Личинки виходять із плодів, які опали і майже розклались, заглиблюються в грунт і заляльковуються. Характерною особливістю личинок є здатність стрибати на відстань 15-20 см. Тому пупарії (лялечки) можна виявити в різних місцях на певній відстані від опалих плодів. Тривалість розвитку шкідника варіює і залежить від погодних умов. За температури 26 ºС розвиток від яйця до імаго відбувається за 18-20 днів, за температури 16 ºС – за 100 днів.
Ушкоджені плоди зовні не відрізняються від здорових, при натисканні вони продавлюються, стають м’якими. Розрізавши такі плоди, всередині можна побачити білувато-кремових личинок мухи, живлення яких м’якоттю плодів викликає розвиток вторинних мікроорганізмів та загнивання м’яких тканин.
На шкірці персиків, у місцях проколів з’являються краплини камеді. На апельсинах, айві, яблуках ушкоджені місця стають твердими та темніють. На плодах цитрусових культур у місцях проколу тканина розм’якшується, набуває інтенсивного червоного кольору й утворюється горбик. Влітку найчастіше пошкоджуються плоди, які мають жовто-оранжеве забарвлення (банан, персик, абрикос). У плодів з високим вмістом цукру пошкодження супроводжується витіканням солодкого соку, який склеює сусідні плоди. У разі масового розмноження середземноморська плодова муха може повністю знищити врожай плодів та овочів.
Карантинні заходи зводяться переважно до зимових термінів завезення і термічного або хімічного знезараження плодів. З метою виявлення мух у господарствах встановлюють спеціальні світлопастки і ємкості з патокою, на які прилітають комахи.
Агротехнічні заходи включають збір заражених і опалих плодів у місцях скупчення шкідника і подальше їхнє знищення.
Хімічний спосіб боротьби полягає у фумігації ввезеної продукції неорганічними фумігантами. Найбільш поширений прийом захисту плодів - застосування інсектицидів.
Шкідник поширений на всіх континентах. На території України середземноморська плодова муха відсутня, однак за сприятливих умов може акліматизуватись. Оскільки неодноразово шкідника виявляли у вантажах імпортного походження з Єгипту та Туреччини.
