Зимують жуки поблизу своїх кормових рослин під обпалими листками, в трухлявих пеньках, у поверхневому шарі грунту тощо. Навесні, у квітні, жуки виходять із місць зимівлі й вигризають на листках чисельні наскрізні отвори, пошкоджують і жилки, а при масовому розмноженні об’їдають м’якуш листка повністю. У травні-червні самки відкладають яйця на нижню поверхню листків купками, по 30-70 у кожній. Плодючість - до 500 яєць. Ембріональний розвиток - 8-12 днів. Відроджені личинки, починаючи з другої половини травня і до кінця липня, іноді й на початку серпня, скелетують листки. Розвиток личинок - до 30 днів. Личинки заляльковуються у підстилці або в грунті на глибині до 5 сантиметрів. Стадія лялечки - 8-12 днів. Молоді жуки з’являються на рослинах у кінці червня і на початку липня й живляться до кінця серпня, а іноді й у вересні, після чого йдуть на зимівлю. Розвивається в одному поколінні за рік.
Пiд час масового розмноження суцiльно об'їдають м'якоть листкiв до жилок. Найбiльшої шкоди завдають хрестоцвiтним культурам на понижених вологих дiлянках. Як жуки, так i личинки пошкоджують найрiзноманiтнiшi хрестоцвiтi - капусту, рiпу, брукву, турнепс, редьку, редис та iн.
Яйцеподiбної форми жук довжиною 3-4 мм. Тiло зверху темнозелене з металево-синiм блиском. Кожне з надкрил з 8-10 рядами поцяткованих поздовжнiх борiздок. Яйце видовжено-овальне, жовте, довжиною близько 0,5 мм. Личинка до 5,5 мм довжиною, брудно-жовта, з чотирма поздовжнiми рядами чорних горбочкiв, чорною головою i трьома парами грудних нiг. Лялечка жовта, з рiдкими щетинками. Зимують жуки на полях пiд рослинними рештками, в поверхневому шарi грунту, тощо. В кiнцi квiтня - на початку травня вони переходять на культурнi i дикорослi хрестоцвiтнi. Жук (3-4 мм) з чорними або темно-синiми опуклими надкриллями.
