Поширення
Трапляється повсюдно.
Шкідливість
Пошкоджує яблуню, грушу, сливу, черешню, вишню, терен, горобину, глід.
Жук завдовжки 2,5 – 5 мм; голова, передньоспинка і нижня частина тіла бронзові з металічним блиском; головотрубка, ноги і надкрила червоні; очі маленькі, круглі, опуклі; вусики прикріплені біля середини головотрубки. Яйце розміром 0,8 мм, біле, видовженоовальне. Личинка — 5 мм, слабковигнута, біла, тіло потовщене в грудній частині й звужується до заднього кінця. Лялечка до 4 мм завдовжки, жовтуватобіла.
Розвиток
Зимують статевонезрілі жуки і личинки в ґрунті. Масовий вихід їх починається перед цвітінням або збігається з цвітінням яблуні. Спочатку жуки живляться бруньками, листям, пізніше — зав’язями, завдаючи глибоких поранень — «уколів». Під час живлення вносять у тканину спори збудника плодової гнилі. Через 6 – 9 діб після закінчення цвітіння яблуні самки розпочинають відкладання яєць у зав’язі, по одному або по кілька штук у плодик. Плодючість — 60 – 80 яєць. Відкладання яєць триває від 14 до 30 діб. Личинки відроджуються через 5 – 6 діб. Тривалий час пошкоджені плоди не загнивають, тримаються на дереві, згодом буріють і муміфікуються. Таким чином, спочатку личинки живляться свіжим м’якушем, а пізніше — муміфікованою тканиною. В одному плоді зерняткових порід може знаходитись 2 – 4 личинки, у кісточкових — тільки одна. Наприкінці серпня — на початку вересня личинки залишають плід і переходять у ґрунт, де й зимують у колисочках. Заляльковуються вони восени наступного року. В стадії лялечки перебувають 12 – 14 діб. Жуки, що утворились, залишаються до весни в лялечкових колисочках. Червонокрилого трубкокрута заражають в основному ті самі ентомофаги, що й казарку.
Заходи захисту
Збирання і знищення муміфікованих плодів. Осінній обробіток ґрунту. При чисельності, що перевищує 7 – 8 жуків на дерево, — обробка інсектицидами на 4 – 6ту добу після закінчення цвітіння яблуні.
