Поширена в Європі, Середній Азії, Казахстані, Азії, Америці, Африці, Австралії.
Тіло, довжиною 570 мкм і шириною 490 мкм, овальне, випукле. Шкірні покриви тонкі, борознисті. Спинних щетинок 12 пар. Вони короткі, веретеноподібні, майже голчасті. Раструби перитрем конічні чи циліндричні. Ноги передньої пари стрункі, помітно довші за тіло. Амбулакри редуковані, на вершині з парою хетоїдів. Ємподій великий, кігтеподібний з рядами хетоїдів. Самці не відомі. Яйця двох типів: «літні» - сферичні, з малопомітною стеблинкою на вершині, червоні і «зимові» (діапазуючі) – майже з шароподібною базальною частиною і «кришечкою» з 20-30 радіальними реберцями, білі, гладкі.
Самиця живе до 20 днів і відкладає 30-80 яєць тільки одного типу, розміщуючи їх на частинки грунту, рослинні залишки, сміття. Одне покоління розвивається 16-22 днів, з них половина припадає на ембріогенез «літніх» яєць. Діапазуючі яйця розвиваються тільки в умовах достатнього зволоження грунту, в суху і жарку погоду їх розвиток може затриматися на невизначений час. Яйця цього типу дають початок весняному, а також осінньому поколінню, що призводить до пошкодження сходів озимих і ярових культур. На протязі доби щільність кліщів на рослинах значно коливається. Особливо багато їх буває в ранкові та вечірні години, за температури повітря 21…260 С. Кліщі не виділяють павутину, при тривозі, втікають чи падають на землю.
Пошкоджує хлібні і пасовищні злаки, сорго, люцерну, моркву, цибулю, бавовник, плодові, гладіолуси, іриси. Особливо силько шкодить в суху і жарку погоду, коли рослини страждають від посухи. Спочатку на листках з’являються дрібні білуваті крапки, які згодом зливаються і перетворюються у жовті плями.
