Шестиногі дрібні членистоногі розміром 1-5 мм. Тіло м'яке, часто покрите дрібними лусочками або ворсинками різних кольорів, іноді з металевим блиском. Отримали свою назву завдяки спеціальному стрибальному органу (стрибальна вилочка), розташованому в нижній частині черевця. Вилочка утримується спеціальною зачіпкою у «зведеному» стані. У разі необхідності вилочка вивільняється і, б'ючись об землю, відкидає колемболу вперед і вгору. Колемболи мають подовжено-веретеноподібну форму тіла. Їх також називають подурами.
Розмножуються колемболи своєрідно. Самці відкладають сперматофори у вигляді крапельок на стеблинках, а самки захоплюють їх своїми статевими отворами. Яйця у колембол часто химерної форми і дуже чутливі до висихання; їх розвиток можливий тільки у вологому середовищі. З яєць виходять маленькі колемболи, схожі на дорослих.
Найчастіше уражує кімнатні рослини. Значна шкода від подур буває лише у випадках, коли їх занадто багато, а температура в приміщенні низька. Рослини, ослаблені несприятливими умовами, уповільнюють свій ріст і розвиток, тому не можуть нормально регенерувати. Множинні пошкодження, що наносяться подурами, в таких умовах стають відкритими воротами для найрізноманітніших грибкових і бактеріальних інфекцій, які можуть не тільки послабити, а й знищити частину рослин.
Основним заходом боротьби зі спалахами чисельності подур може стати тільки дотримання умов правильної агротехніки вирощування рослин. Субстрат не повинен мати в своєму складі велику кількість компонентів, що активно розкладаються (неперепрівше листя, чайна заварка). Повинен бути хороший дренаж, що запобігає застою вологи в грунті. Полив помірний, по мірі висихання грунту.
Основними місцями проживання колембол є верхній шар грунту й органічний матеріал на його поверхні.
