Безкрила партеногенетична самка завдовжки 2,3-2,5 мм, темно-зелена з коричневими плямами; трубочки тонкі, циліндричні, довші за пальцеподібний хвостик; очі чорні; вусики 6-членикові. Крилаті особини завдовжки до 2 мм, черевце зелене з коричневими плямами, голова і груди чорні. Яйця дрібні, чорні, блискучі.
Зимують запліднені яйця поблизу бруньок. Личинки відроджуються на початку розпускання бруньок. До часу бутонізації малини личинки перетворюються на дорослих самок-засновниць. Попелиці переходять на листя, де й розмножуються упродовж літа. Крім листків заселяють молоді пагони. За сезон розвивається 8-12 поколінь. Крилаті розселювачки з’являються з середини червня. У зв’язку з погіршенням умов життя наприкінці липня — у серпні чисельність шкідника знижується, змінюється їхня морфологія — попелиці стають дрібними, жовтими, з 5-члениковими вусиками. Амфігонне покоління розвивається з кінця вересня до листопада. Запліднені самки відкладають до чотирьох яєць, які залишаються до весни наступного року.
Пошкоджує малину, менше ожину та троянду в затінених місцях. Великі колонії попелиць заселяють кінці пагонів і суцвіть, викликаючи скручування листя, стримування росту, викривлення пагонів, укорочення міжвузль. На пошкоджених пагонах квітки недорозвиваються і часто засихають.
Ранньовесняна (до набубнявіння бруньок) обробка овіцидами. Економічний поріг шкодочинності до цвітіння — від 15 до 50% листкових і плодових бруньок, після збирання ягід — 3-5 колоній на 100 верхівкових пагонів. При перевищенні ЕПШ — обприскування малини інсектицидами.
Актелік, Бі-58 Новий, Карате 050 ЕС
Поширена по всій Україні, але найбільш шкодочинна на Поліссі та в Лісостепу.
