Поширення
Значна її чисельність відмічається в степових і лісостепових районах.
Шкідливість
Пошкоджує яблуню, грушу, айву, черешню, вишню, сливу, горобину, мушмулу, глід, іргу, кизильник.
Зовнішній вигляд
Метелик з розмахом крил 8 – 10 мм; передні крила бурокоричневі, на них з верхнього й нижнього боків — по дві трикутні чорні плями, від верхівки крила паралельно верхньому краю проходять дві світлі смуги, бахрома буруватосіра; задні крила вузькі, облямовані довгою рудуватою бахромою. Яйце кругле, розміром 0,3 мм, напівпрозоре з ледь жовтуватим відтінком. Гусениця має дві форми: сокоїдну і тканиноїдну. До третього віку гусениця безнога, з прогнатичною головою, живиться соком; гусениця старших віків циліндрична, 5 – 6 мм завдовжки, має вісім пар ніг. Лялечка — 3 – 4 мм, спочатку кремовожовта, до завершення розвитку темнокоричнева.
Розвиток
Зимують гусениці, які завершили живлення, у мінах опалого листя. Заляльковуються в період розпускання бруньок. У стадії лялечки перебувають 16 – 20 діб. Виліт метеликів починається у фазу порожевіння бутонів яблуні. Спарювання і відкладання яєць починаються в добу вильоту і тривають від 3 до 12 діб. Самка відкладає яйця поодинці на верхній бік листка поблизу жилок або на жилки. Плодючість — до 65 яєць. Відроджені через 7 – 10 діб гусениці через нижню оболонку яйця проникають у паренхіму листка, де й живляться від 24 до 42 діб, з яких у формі сокоїдної гусениці — 10 – 14 діб. Заляльковуються в міні. Тривалість розвитку лялечки навесні від 16 до 36, літніх поколінь — від 5 до 17 діб. У Лісостепу розвивається два покоління, в Степу — три. Гусениці останнього покоління, які завершили живлення, залишаються в листкових мінах на зимівлю.
Гусениці першого — третього віків мінують листя, руйнуючи і висмоктуючи вміст палісадної тканини; гусениці четвертого — п’ятого віків вигризають паренхіму листка, залишаючи епідерміс. Міна верхньобічна, складчаcта, видовженоовальна, розміщується вздовж центральної або бічної жилки. Колір міни — сіруватожовтий зі сріблястим відтінком.
Заходи захисту
Важливою умовою захисту плодових насаджень є комплексне застосування інсектицидів та фунгіцидів, які мають чергуватися. Окрім хімічного захисту для збереження доброго фітосанітарного стану садів важливим є застосування агротехнічних прийомів протягом вегетації: внесення добрив, знищення опалого листя, видалення з дерев муміфікованих плодів, відмерлої кори, вирізання уражених гілок. Обприскування золоном, 2,5-3 л/га, сумітіоном, 1,6-3 л/га, акцентом, 0,8 л/га або інсегаром, з.п., 0,6 кг/га, матчем, к.е., 1 л/га, санмайтом, з.п., 0,5–0,9 кг/га з додаванням проти парші дитану М-45 (манкоцебу), з.п., 2–3 кг/га, імпакту, с.к., 0,1–0,15 л/га, байлетона, з.п., 0,15-0,2 кг/га, алмаза, 0,3-0,4 л/га, а також кумулюсу, в.г., 6 кг/га чи тіовіту Джет, в.г., 5-8 кг/га. За відсутності інсегара і матча на початку відкладання яєць плодожеркою обприскування переноситься на період початку відродження гусені плодожерки і проводитьсязолоном або іншими фосфорорганічним інсектицидом
