Метелик у розмаху крил 11-14 мм; передні крила червоно-коричневі, з чотирма золотисто-жовтими плямами на передньому краї та двома — на задньому; голова рудувато-жовта; задні крила сірі, з довгою бахромою. Яйце розміром 0,2-0,3 мм, жовтувато-біле. Гусениця останнього віку завдовжки 8-11 мм, червона; голова, грудний та анальний щитки чорні. Лялечка — 8-9 мм, коричнева.
Зимують гусениці І-ІІ віків у білих коконах під відсталою корою в нижній частині пагонів, у тріщинах кори, пеньках обрізаної малини та серед рослинних решток. У період набубнявіння бруньок і появи зеленого конуса гусениці, що перезимували, підіймаються вгору по стеблах і вгризаються в бруньки, закриваючи вхідний отвір павутиною та екскрементами. В другій половині травня гусениці заляльковуються в пошкоджених бруньках або в серцевині пагона. Самки відкладають яйця по одному біля основи тичинок розбрунькованих квіток. Плодючість — 60-90 яєць.
Через 7-10 діб відроджуються гусениці, які 10-12 діб живляться плодоложем квітки. Перед достиганням ягід гусениці переходять у місця коконування до весни наступного року. За рік розвивається одна генерація.
Гусениці виїдають вміст бруньки, квітки, в яких з'їдають нектарники, потім переходять у пагін, вигризаючи в ньому середину. Пошкоджені бруньки засихають і гинуть.
Личинки харчуються між чашолистками і маточками, а потім проникають у плодоложе, роблять у ньому ходи, об'їдають кістянки, від чого вони не розвиваються. Ягоди бувають потворними, дрібними, тьмяними, швидко загнивають. Ранні сорти малини пошкоджуються сильніше, оскільки їх цвітіння, як правило, збігається із масовим відкладанням яєць.
Низьке вирізування та спалювання рослинних решток. При чисельності понад 4-5 гусениць на один кущ на початку виходу гусениць із місць зимівлі (фаза розсування брунькових лусочок) — обробка малини інсектицидами.
Трапляється на Поліссі та у північних районах Лісостепу.
