Поширення
D. suzukii прийшла з регіонів Північно-Східної Азії (Китай і Корея) і виявилася швидко поширюється шкідником. Незабаром вона була виявлена і ідентифікована в Японії. У 2008 році її присутність вперше відзначено в Каліфорнії, а також Сполучених Штатах Америки. Через п'ять років цей шкідник був виявлений вже в 24 штатах США і Канаді. В останні роки про присутність цієї мушки повідомили садівники з 12 країн Європейського союзу, і її поширення в Європі триває.
Для того, щоб зрозуміти всю загрозу від проникнення цього шкідника в наші сади потрібно знати його спосіб життя. Дорослі особини здатні переміщатися за добу на відстань до 4 км, а період їхнього життя становить 20 - 30 днів. За цей період самка здатна відкласти близько 350 яєць, розміщуючи їх від 1 до 3 шт. в одну ягоду, пошкоджуючи таким чином від 115 до 350 ягід. І це тільки одна доросла самка.
Личинка харчується в ягоді до повного розвитку. З ягоди в цей час витікає сік, а в місці пошкодження ягоди починаються процеси гниття.
Розвиток шкідника
В сприятливих умовах, при температурі близько +22 С тільки 3 дорослих особини можуть розвинутися в колонію близько 700 000 шт. За інформацією від японських дослідників даного шкідника за один сезон Дрозопхіла Сузукі здатна давати 13 поколінь. Залежно від температури цикл розвитку (від яйця до дорослої особини) займає від 12 до 79 днів. І чим вище температура, тим швидше проходить розвиток особини. В зимовий період популяція шкідника зменшується дуже сильно. У відмінності від Японії в природних умовах Європи у Дрозофіли Сузукі немає природних ворогів, тому немає факторів, які можуть стримувати її поширення. Спроби переселення не принесли поки позитивних результатів.
Найгіршим у цій ситуації є залежність періоду розвитку від температури. Це виключає певний період поколінь як у випадку з східною плодожеркою і боротьба з цим шкідником стає некерованою, так як немає вильоту дорослих особин в один певний період, до якого можна приурочити обробку.
Досліди, проведені в країнах де поширений цей шкідник, показали, що атакам піддається дуже велика кількість ягідних і плодових культур: ожина, малина, червона і чорна смородина, суниця (полуниця), лохина, вишня, абрикос, слива, фіга, актинідія, нектарин і десертні сорти винограду.
У меншій мірі схильні: яблуня, персик, агрус, груша, томати і технічні сорти винограду.
Заходи захисту
Боротися з цим шкідником потрібно від початку квітня до листопада. Для цієї мети можна використовувати різного типу пастки або ємності з наклеєною липкою стрічкою всередині, які наповнені різними пахучими складами. Це може бути: яблучний оцет або суміш яблучного оцту, води і червоного вина. Найефективнішою є суміш води з цукром і невелика щіпка дріжджів. Потрібно відзначити, що розчини на основі оцту і червоного вина можуть працювати до 7 днів а розчин з додаванням дріжджів тільки 3 дні.
Ні в якому разі не можна залишати пошкоджені ягоди як на кущах або деревах так і під ними, адже це ідеальне місце для кладки яєць і розвитку потомства. Багато різних інсектицидів можна застосовувати для боротьби з Дрозофілою Сузукі. Але потрібно пам'ятати, що препарати вбивають лише дорослих особин і яйця, а личинка залишається в плодах і впорається з нею вже неможливо. Тому обприскування інсектицидами можливо тільки при виявленні дорослих особин в феромонних пастках. Всі попереджувальні обробки не дадуть потрібного ефекту.
