В Україні поширена повсюдно. За трофічною спеціалізацією цибулева мінуюча муха належить до олігофагів, відома як шкідник цибулі ріпчастої Allium cepa. Личинки мінують листя, утворюючи по всій листковій поверхні міни у вигляді округлих плям або коротких смужок білого кольору.
Це дрібна комаха, довжина тіла 1,7 – 2,5 мм, голова жовта, середньоспинка, щиток та черевце чорні із сірим нальотом, плечі жовті, стегна жовті, гомілки й лапки — коричневі; колір ніг варіює, трапляються особини, у яких стегна здебільшого чорні; вусики жовті, останній членик вусика зверху вигнутий, з гостро виступаючим верхнім кутом попереду; будова останнього членика вусика є характерною видовою ознакою. Самки мають телескопічний яйцеклад, що у стані спокою втягнутий у подовжений сьомий тергіт, який часто приймають за яйцеклад. Яйце розміром 0,3 – 0,4 мм, довгасте, перламутровобіле. Личинка біла або жовтувата, голова несклеротизована, на задньому кінці тіла є шість конусоподібних відростків, з яких два яскраво виражені, довжина 4 – 5 мм. Псевдококон темножовтий, 2,5 – 3 мм. Зимує лялечка в пупарії у ґрунті. На посадках цибулі мухи з’являються у першій — другій декаді травня. Літ мух розтягнутий: триває два — три тижні. Самкам потрібне додаткове живлення, на минулорічних пророслих цибулинах вони проколюють листки яйцекладом і живляться соком, що витікає. Самка відкладає яйця, проколюючи листки яйцекладом у верхній третині листка. При цьому на верхівці листка добре помітні краплисті плями, розміщені в рядок. Яйця відкладає поодинці, прикріплюючи їх до внутрішньої стінки листка. Личинки виходять з яєць через 3 – 5 діб і починають живитися, виїдаючи паренхіму листка і утворюючи міни характерного розміру та форми. Розвиток личинок триває 10 – 15 діб, личинкова стадія має три віки. Личинки старших віків або залишають кормову рослину й заляльковуються поряд у верхньому шарі ґрунту (2 – 7 см), або заляльковуються в основі листка. В Україні цибулеві мінуючі мухи розвиваються залежно від погодних умов у двох — трьох поколіннях.
Мінуючі мухи частіше пошкоджують цибулюріпку та насінники, посіви цибулі пошкоджуються слабкіше, через те що строки розвитку шкідників і рослин не збігаються. Значне пошкодження та подальше відмирання листків спричинюють 9 і більше личинок на один листок. Крім цибулевого мінера листя цибулі може пошкоджувати багатоїдний мінер Chromatomyiahorticola (PhytomyzaatricornisMg.). Цей вид має великий ареал, зареєстрований у Європі, Азії, Північній Америці, завезений до Австралії та Нової Зеландії.
Знищення післязбиральних решток цибулі, глибока зяблева оранка. Просторова ізоляція цибулі різного віку — посіви та посадки цибулі мають знаходитись на відстані не менш як 100 м, дотримання сівозміни.
