Сортовипробування у виробництві малоефективне, але альтернативи йому немає — думка експерта

Про проблеми сортовипробування та реєстрації сортів в Україні SuperAgronom.com поговорив з представниками насіннєвих компаній.

Всі вони зауважили, що в роботі зі своїми клієнтами регулярно використовують закладку демо-полів у кожному окремому господарстві, проте часто такі дії є неефективними.

«Візьмемо пшеницю. Для неї один з головних факторів, що лімітують продуктивність — хвороби. Від фузаріозу колосу, наприклад, потрібно обробити пшеницю одразу на початку цвітіння, бо запізнення навіть на 3-4 дні призведе до розвитку хвороб. На демо-полі, де вивчається 50-100 сортів пшениці з різними строками цвітіння хтось проводить вибіркове оприскування? Ні. Обробляють фунгіцидом все поле одразу у середні строки. Для одних сортів це буде запізно, для інших — зарано. Але агроном потім зробить висновок про те, що якийсь сорт нестійкий до хвороб чи має низьку врожайність», — розповідає один з представників насіннєвої компанії.

Його слова підтверджують й інші фахівці. Вони говорять, що демо-поля з вивчення сортів — вимушений хід. До нього мусять вдаватись українські агрономи, щоб отримати дані по придатності сорту до вирощування у своєму регіоні.

Якби цю функцію ефективно виконували органи державного сортовипробування, як в інших країнах, було б значно простіше. Але на сортовипробувальних станціях проводиться вивчення за застарілими методиками, відокремлено від сучасних умов і технологій.

Сучасні інтенсивні сорти просто не здатні показати свій потенціал в умовах низького агрофону, невідповідного захисту та недбалого ставлення до роботи, якими відзначаються станції сортовипробування.