Предок сучасного рису впливатиме на його майбутній розвиток

Дикий рис, зростаючий в північних водоймах, заражених крокодилами, може допомогти підвищити глобальну продовольчу безпеку, кажуть дослідники з Університету Квінсленда, які відобразили його генетичне родинне дерево.

Ціннісні риси дикого рису — такі, як посухостійкість і стійкість до шкідників і хвороб, — можуть бути виведені в комерційні рисові штами, сказав професор Роберт Генрі з Альянсу сільського господарства і продовольчих інновацій штату Квінсленд.

«Дикий рис Північної Австралії містить багатство невикористаної генетичної різноманітності, і принаймні два види дуже тісно пов'язані з одомашненим рисом, тому вони можуть бути перехрещені з цим видом», — сказав він.

Дикі австралійські рисові гени можуть зробити комерційне виробництво рису більш відповідним для північних австралійських умов. Вони можуть сприяти опору хворобам, таким як, коричнева пляма і бактеріальні плями листя.

Професор Генрі сказав, що дослідження показало, що в епоху, коли древній людський предок, жив в Африці, генетична дивергенція відбулася в різновиді рису, яка тепер зустрічається тільки в північній Австралії.

Ця розбіжність призвела до появи азіатських і африканських видів рису, зазвичай використовуваних сьогодні в промисловому виробництві. Професор Генрі сказав, що на додаток до зростання світового виробництва рису, австралійський дикий рис розглядається  як смачний і поживний продукт.

Дослідження докторської дисертації UQ за якістю зерна австралійського дикого рису показало, що вид мав найнижчу «твердість» приготованого зерна і більш високий вміст амілозного крохмалю.

Рис є одним з основних продуктів харчування для більшої частини населення світу.Професор Генрі сказав, що дослідження надало всебічне уявлення про генеалогічне древо рису і підтвердило, що дикий австралійський рис є найбільш безпосередньо близьким видом стародавнього предка всіх рисів.

«Завдяки цим дослідженням ми розробили калібрований молекулярний годинник на основі ДНК, який відображає, коли відбулися розбіжності в геномі рису», — сказав професор Генрі.

У «Nature Genetics» опублікований документ, в якому детально викладаються результати дослідження геномів одомашнених і диких видів рису.