Експерт Ukravit назвав головні фактори, які визначають придатність ґрунту для нішевих культур
Адже навіть у межах одного господарства ґрунтові умови можуть суттєво відрізнятися, що зведе успішний на перший погляд бізнес-план нанівець.
«Нут і сочевиця цікаві для продовольчого ринку, а завдяки здатності до симбіотичної азотфіксації за сприятливих умов можуть зменшувати потребу у внесенні мінерального азоту з добривами, – зазначає керівник сервісно-технологічного відділу Ukravit Сергій Сальніков. – Крім того, певна частка біологічно фіксованого азоту може залишатися після них і для наступних культур сівозміни. А льон олійний, гірчиця й коріандр мають розширені можливості реалізації, зокрема для переробної промисловості. Водночас важливо розуміти, що поле, на якому до цього успішно вирощували пшеницю чи соняшник, не обов'язково буде придатним для цих культур. І часто причиною є агрохімічні властивості ґрунту, яким під час планування приділяють недостатньо уваги».
Наприклад, нут – відносно посухостійкий, але чутливий до лужного значення реакції ґрунту та порушення процесу бульбочкоутворення. На натрієвих ґрунтах із pH 8,5 і вище погіршується формування азотфіксуючих бульбочок. Причина полягає не лише в pH – значення також мають натрієвий і сольовий стреси. Тож для підбору поля під цю культуру важливі показники електропровідності, натрієвого стану, фосфорного живлення та, за потреби, токсичного алюмінію.
Сочевиця – дуже чутлива до кислих ґрунтів, і порушення азотфіксації може виникати раніше, ніж стає помітним пригнічення надземної маси. А при рН 6 вже настають незворотні фізіологічні проблеми та пригнічення росту культур.
Для льону олійного важливі кислотність, доступність фосфору, кальцію й магнію, а на карбонатних ґрунтах з’являється ризик дефіциту мікроелементів. При рН ґрунту понад 7,5 у рослин з’являється дефіцит цинку та заліза, рідше – марганцю.
Гірчицю часто вважають відносно невибагливою культурою, однак її реакція на кислотність ґрунту сильно залежить від виду, сорту та умов вирощування. За планування вирощування гірчиці важливо перевірити pH, фосфор, кальцій, сірку та можливі токсичні концентрації алюмінію.
Читати:
Чи вигідне вирощування льону олійного? Технологія вирощування на Кіровоградщині
Технологія вирощування гірчиці
Як вирощувати коріандр: технологія і досвід
Щодо коріандру, він особливо вибагливий на лужних ґрунтах; також, перш ніж планувати комерційні посіви, доцільно оцінити карбонатність, кількість Fe, Zn, Mn і можливі проблеми із солями. За pH 7,5 урожайність може знижуватись на 25-35%, порівняно із pH 7,0, а за pH 8,5 втрати врожаю можуть коливатися в межах 50-70%.
«Тому на практиці доцільно підходити до планування у два етапи, – наголошує Сергій Сальніков. – Спочатку – визначити базові агрохімічні показники: pH із зазначенням методики, вміст органічної речовини або гумусу, доступні форми фосфору й калію, кальцій і магній, за потреби – сірку. А після отримання результатів – сформувати перелік додаткових досліджень. Для кислих ґрунтів це насамперед визначення рухомого алюмінію і марганцю, для карбонатних – вміст карбонатів і доступність мікроелементів».
За його словами, якщо є підозра на засолення чи осолонцювання, необхідно оцінити електропровідність, сольовий склад та показники натрієвого стану. Крім того, надважливо проаналізувати залишкові кількості пестицидів у ґрунтах та їх метаболіти, бо ці речовини можуть ще довго шкодити культурам. Такий підхід дозволяє, з одного боку, не перевитрачати кошти, а з іншого – не пропустити показники, які можуть суттєво вплинути на врожайність.