Виробництво хрону в Україні перспективне, але технологія вирощування має свої складнощі — досвід

Вчора, 15:37 Меланія Несмачна

771

Фото: Суспільне

Корінь хрону

Вирощування хрону в Україні може стати перспективною справою, адже сировини для харчової переробки не вистачає. Минулого і цього року підприємства змушені завозити його з-за кордону.

Про це Суспільному розповів співвласник одного із переробних підприємств Сергій Семенюк з Вінниччини.

«Ведемо активну співпрацю, діалог з місцевими фермерами, для того, щоб вони культивували дану сировину, дану рослину, так і збільшували площу посівів і здавали нам. Оскільки в Україні, на жаль, нам недостатньо сировини. Ми минулого року і цей рік закуповували, завозили сировину з-за кордону», — каже він.

Вирощують хрін, зокрема, неподалік Гнівані. На площі 0,5 га посадили хрін вручну. За словами агронома Федора Рибася, наступного року планують розширити насадження до 40 га.

За словами фермера Вадима Кричковського, вирощування хрону має свою специфіку. Культурі важливо забезпечити зрошення, підживлення та захист від шкідників.

«Дуже багато працювати довелося з технологією, з тим, як живити, як досягнути саме за один рік такого результату. Тому що культура багаторічна, і культура, зазвичай, до такого результату 2-3 роки має рости в звичайних природних умовах. А ми його тут трохи обманюємо, намагаємося максимально "розкачати" цей корінь для того, щоб отримувати продуктивний корінь першої категорії», — розповів він.

Він додав, що попит на хрін є й за межами України — у Німеччині та Польщі.

Тим не менш, хрін залишається нішевою культурою. Як каже виконувач обов'язків директора інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН Олександр Корнійчук, складність вирощування і значні витрати ручної праці є основними перешкодами виробництву хрона.

Також не додає зацікавленості аграріям і ризик «захоплення» поля культурою. Адже кореневища розростаються.

«Для нього виводять певні якісь ділянки, і там можуть її вирощувати. Є особливості, звичайно, у вирощуванні цієї культури такі, що після збирання кореневищ стандартних розмірів, залишаються кореневища менших розмірів, які можуть проростати і протягом багатьох років забур'янити саме поле.Тому її вирощують в окремих польових сівозмінах чи запільних сівозмінах», — каже він.