До 30-50 кг азоту та додаткова мобілізація фосфору: фахівці назвали економічний потенціал біопрепаратів

Про це йдеться у новому випуску LatiTalk на YouTube-каналі Latifundist.  

Ярослав Чабанюк, генеральний директор та власник групи компаній «БІОНОРМА», зазначив, що низка вітчизняних компаній об’єднались в Українську біологічну асоціацію, зокрема, щоб біологічні рішення сприймали як стандартний елемент технології, а не як альтернативу, яку потрібно постійно порівнювати з хімічними препаратами.

Як приклад уже поширеного біологічного рішення він навів інокулянти для бобових культур. За його словами, ефект від їх використання на сої може становити від 2 до 5 ц/га додаткової врожайності.

Читати також: Чи потрібно вносити азотні добрива під сою

Окремий напрям — препарати на основі азотфіксуючих мікроорганізмів для злакових культур. За словами Ярослава Чабанюка, асоціативна азотфіксація може забезпечувати еквівалент від 30 до (за деякими даними) 50 кг азоту на гектар. При цьому вартість обробки насіння такими препаратами може становити близько $5–10/га.

«Тобто це не порівнянно з внесенням будь-яких мінеральних добрив, якщо рахувати по діючій речовині», — наголосив він.

Як було зазначено, потреба у біологічних рішеннях особливо помітна на тлі проблем із доступністю мінеральних добрив.

«З огляду на ситуацію геополітичну, все інше, цього року питання навіть було не в ціні, а в доступності. Просто фосфору не було, бо компанії, які його законтрактували, не мали змогу завезти продукцію», — зазначила Наталія Гордійчук, власниця компанії Agritema.

Водночас, наголосила вона, у ґрунті вже містяться значні запаси фосфору, який не завжди доступний рослинам. І мікроорганізми можуть допомагати мобілізувати цей елемент.

«Але ми знаємо, що у природі є механізми, які дозволяють розблоковувати наявний в ґрунті фосфор за допомогою мікробів. Як відомо, до 90% живлення рослина споживає завдяки мікробам, які існують в ґрунті, —азотфіксуючі й фосформобілізуючі бактерії. І, скажімо, фосформобілізатори значно дешевше коштують, ніж власне фосфорні добрива, до того ж вони є зараз на ринку. І вони допомагають взяти те, що в українському ґрунті міститься вже роками. За певними дослідженнями, до 95% фосфору «заблоковано» в українських ґрунтах. Світова статистика каже про понад 80%. Тобто є біологічні рішення, які дозволяють взяти те, що вже було внесено щороку нашим фермерам і те, чого вони не могли купити цього року за будь-які гроші», — пояснила Наталія Гордійчук він.

Читати також: Мінеральні добрива vs біопрепарати: як оптимізувати витрати на технологію живлення у 2026 році

Богдан Ропотілов, власник компанії Life Biochem,  навів приклад із комплексними добривами та зазначив, що рослина може засвоювати лише частину внесеного фосфору.

«Коли ви вносите комплексне добриво, скажімо, за формулою 16-16-16 (умовно) і платите загальну ціну за цей продукт, у ґрунті фосфор із нього буде спожитий максимум на 20%. Тобто 80%, за які ви заплатили, у вас залишається в ґрунті не використаними. А фосформобілізуючі бактерії вам дають змогу з першого ж року внесення, по-перше, мобілізувати додатково щонайменше 15% фосфору з ґрунту, або при внесенні цих фосфорних добрив збільшити кількість спожитого фосфору з них також приблизно на 10-15%», — пояснив він.

Таким чином, економічний потенціал біопрепаратів, за логікою учасників дискусії, полягає не лише у заміні окремих мінеральних добрив. Йдеться також про можливість використати поживні елементи, які вже є в ґрунті, підвищити ефективність внесених добрив та зменшити залежність від їхньої доступності й вартості.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій