Сівозміна на Півдні України: нішевим культурам радять відводити 20-40% площ

Сьогодні, 08:42

Фото: SuperAgronom.com

Нут

Фермерам південних областей України не варто робити ставку лише на нішеві культури у сівозміні, коли є більш стійка модель, що передбачає мікс основних зернових з олійними, у якому нішевим культурам відводиться від 20 до 40%.

Про це з посиланням на Ігора Бойка пише ДУ Інститут зернових культур НААН.

«Це особливо актуально для Одещини, Миколаївщини та степової частини Херсонщини, де головним обмеженням стає не стільки потенціал урожайності, скільки волога та стабільність збуту, — йдеться в повідомленні.

На думку Ігора Бойка, сівозміну для південних областей краще побудувати таким чином:

Озима пшениця — 20-25%: культура, яка приносить основні гроші).
Ячмінь — 10-15% (культура раннього збирання, із меншою потребою у волозі).
Соняшник — 10-15% (культура з високою маржинальністю, якою не можна перевантажувати сівозміну).
Ріпак — 10-15% (культура із високою доданою вартістю).
Сорго — 10-15% (культура як страховка від посухи).
Горох/сочевиця/нут — 5-10%.
Інші нішеві — 5-15% (як додаткова маржа).

Чому не можна переходити тільки на нішеві?

Нішеві культури можуть давати вищу маржу з гектара, але мають три проблеми: збут, обмежений обсяг ринку та ризик з урожайністю. До того ж, для Півдня культура повинна бути не просто дорогою, а стійкою до дефіциту вологи, наголошує Ігор Бойко.

Пропонуючи доцільність такої структури сівозміни, він посилається на наукові джерела. Він додає, що сівозміна не має бути фіксованою — її треба адаптувати під ґрунт, запас вологи, логістику і конкретного покупця.

«Дослідження нішевих зернових в Україні показує важливу річ: у малих фермерських господарствах рентабельність нішевих зернових могла бути не нижчою за традиційні культури, але загалом сектор стикався з високими витратами та слабкою економікою. Я б переходив від моделі «соняшник → пшениця → соняшник → ячмінь» до «пшениця → сорго → ріпак → пшениця → бобова → соняшник» або «ячмінь → соняшник → пшениця → сочевиця/горох → сорго → ріпак». Тобто зернові дають стабільність, нішеві культури — додаткову маржу, а посухостійкі культури — страховку від клімату», — пояснює він.

І додає: коли вологи мало, фермеру потрібна не культура з максимальною потенційною врожайністю, а культура з максимальною ймовірністю отримати товарний урожай.

Таким чином формула економіки фермера Півдня виглядає так:

50-60% — культури для стабільного cash-flow — пшениця + ячмінь + соняшник + ріпак,
20-30% — посухостійкі культури — сорго + просо + інші культури, які краще використовують обмежену вологу,
10-20% — нішеві культури з високою маржею — сочевиця, нут, горох, льон, спеціальні сорти/контрактні культури тощо.

Якщо фермер має власний елеватор, сушарку, очищення, склад і прямий контракт із переробником/експортером, частку нішевих культур можна піднімати до 30-40%.

Меланія Несмачна, SuperAgronom.com