Потепління може сильніше знизити врожайність культур, ніж прогнозували досі — дослідження

Результати дослідження свідчать, що до кінця XXI століття температура листкового покриву (canopy temperature) зростатиме приблизно на 16% швидше, ніж температура навколишнього повітря. Саме температура листя безпосередньо визначає інтенсивність фотосинтезу, транспірації, дихання та інших життєво важливих процесів у рослин.

За словами авторів, більшість сучасних моделей оцінює вплив потепління на рослини за температурою повітря, через що масштаби теплового стресу можуть бути значно занижені. Під час сильної спеки й посухи рослини змушені закривати продихи, щоб зменшити втрати води. У результаті знижується фотосинтез, а поверхня листків нагрівається ще швидше.

Читати також: Посуха: як від неї захищаються рослини та чим може допомогти агроном

Для аграріїв це означає, що ризики втрати врожайності через високі температури можуть бути недооціненими. Під час спеки та дефіциту вологи рослини закривають продихи, щоб зменшити втрати води. Водночас сповільнюється фотосинтез, погіршується накопичення сухої речовини, а поверхня листків нагрівається ще сильніше. У результаті культури довше перебувають у стані теплового стресу, що негативно позначається на формуванні врожаю.

Науковці наголошують, що перегрівання листків матиме не лише агрономічні наслідки. Якщо фотосинтез в рослинах зменшиться, вони поглинатимуть менше вуглекислого газу, що може ще більше прискорити глобальне потепління. Крім того, зменшення транспірації означає менше вологи в атмосфері, що потенційно впливатиме на формування хмар, кількість опадів і погодні процеси.

Автори дослідження закликають включати температуру рослинного покриву до кліматичних моделей, щоб точніше прогнозувати майбутні ризики для сільського господарства та розробляти ефективніші стратегії адаптації до зміни клімату.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com