В якому стані посіви в регіонах, якого урожаю очікувати та які можливі логістичні ризики, розповіли аналітики

Сьогодні, 15:00

Фото: SuperAgronom.com

Україна у 2026/27 МР може зібрати приблизно 82-85 млн т зернових та олійних культур. ASAP Agri оцінює сукупне виробництво у 84,9 млн т, USDA — у 82,5 млн т, а «Українська зернова асоціація» — у 82,6 млн т.

Це може перевищити результат 2025/26 МР, який, за різними оцінками, становив 77,9-80,6 млн т. Про це Latifundist.com повідомила провідний аналітик зернового ринку ASAP Agri Інна Степаненко.

Пшеницю та ячмінь активно збирають, а їхня врожайність наразі суттєво перевищує торішню. Для ячменю показники є рекордними. Водночас підсумковий урожай значною мірою залежатиме від пізніх культур — кукурудзи, соняшнику та сої. За даними ASAP Agri, на півдні вони вже завершують формування врожаю, тоді як у центральних і частині східних областей ще цвітуть, тому їхній потенціал залежатиме від погоди у серпні.

Степ: потенціал врожаю вже переважно сформований

У степовій зоні стан кукурудзи, соняшнику та сої оцінюється як добрий або дуже добрий. Сприятливіші погодні умови та доступніші взимку азотні добрива дозволили аграріям закласти високий потенціал врожайності.

Кукурудза на півдні вже переважно завершила цвітіння, а соняшник виглядає значно краще, ніж торік, коли середня врожайність у частині степових регіонів становила лише 0,6-0,8 т/га.

Очікуване у серпні підвищення температури до +35…+37 °C уже не повинно суттєво вплинути на врожайність у регіонах, де основні фази формування врожаю завершені. Спека, найімовірніше, лише прискорить дозрівання культур.

Одещина та південь: погодні умови значно кращі, ніж торік

За словами Степаненко, на Одещині та в інших південних областях погода цього сезону була значно сприятливішою. Температури на завдали критичної шкоди посівам, а своєчасні опади дозволили уникнути масштабної посухи, яка спостерігалася минулого року.

Стан соняшнику оцінюється позитивно, аграрії очікують на значно більший врожай олійної. Загалом південні регіони можуть суттєво покращити показники врожайності пізніх культур порівняно з 2025 роком.

Дніпропетровщина: дощі покращили перспективи, але вегетація відстає

На Дніпропетровщині кукурудза та соняшник переважно перебувають у фазі цвітіння або її завершення, відстаючи у розвитку на один-два тижні через холодну весну. Липневі дощі покращили перспективи врожаю, тож урожайність може бути на рівні або вищою за торішню. Водночас головним ризиком залишається нестача тепла наприкінці літа, що може підвищити вологість зерна кукурудзи та витрати на його сушіння.

Харківщина: пізні культури значно кращі, ніж торік

На Харківщині кукурудза та соняшник перебувають на різних етапах цвітіння, а запаси вологи наразі залишаються достатніми.

На відміну від минулого року, коли посіви кукурудзи вже потерпали від посухи, цього сезону вони зберігають добрий стан. Поточні дощі сприятливі для кукурудзи та соняшнику, хоча опади під час дозрівання пшениці могли негативно вплинути на її якісні показники.

Врожайність пізніх культур, зокрема соняшнику, очікується вищою за минулорічну. Водночас стан посівів суттєво залежить від гібрида, системи захисту рослин і конкретної локації.

Вінниччина: врожай залежатиме від серпневих дощів

У Вінницькій області добре захищені посіви загалом перебувають у задовільному стані. Водночас пізно посіяні кукурудза та соняшник лише входять у фазу цвітіння.

Тому прогнозована у серпні спека до +35…+36 °C може припасти на критичний період розвитку культур і спричинити абортацію квіток. Для нормального запилення, формування зерна та наливу насіння регіону необхідні щонайменше один-два продуктивні дощі протягом серпня. Остаточний потенціал урожаю у Вінницькій області стане зрозумілішим лише наприкінці серпня або на початку вересня.

Великий врожай посилює логістичні ризики

Потенційно високий врожай може загострити проблеми з експортом, говорить аналітикиня. За підрахунками УЗА, у 2026/27 МР Україна потенційно здатна експортувати близько 52 млн т зернових та олійних культур, однак здійснення цього прогнозу можливо лише за умови нормального функціонування глибокої води, бо альтернативні маршрути не можуть повною мірою замінити глибоководні порти.

За підрахунками ASAP Agri, максимальний місячний обсяг перевалки через дунайські порти становив близько 2,5 млн т, тоді як рекорд перевезень автомобільним і залізничним транспортом сягав приблизно 2,2 млн т. Ці результати були зафіксовані у різні періоди та не відображають сталої одночасної пропускної спроможності альтернативної логістики. Для порівняння, глибоководні порти України здатні забезпечувати експорт до 6 млн т агропродукції на місяць.

«Навіть за сприятливого розвитку пізніх культур великий врожай не гарантує аграріям високої прибутковості. Обмежені можливості експорту можуть призвести до накопичення внутрішніх запасів, посилити навантаження на елеваторну інфраструктуру та чинити тиск на закупівельні ціни», — підсумувала Степаненко.