Аномальна спека може скоротити врожай кукурудзи в Європі

Зазначається, що найбільші ризики пов'язані з Францією — ключовим виробником кукурудзи в Євросоюзі, на який припадає понад 20% загального врожаю. Площі під культурою там уже скоротилися на 19% через низьку рентабельність, а нинішня спека може ще більше знизити виробництво. За песимістичним сценарієм урожай у країні може вперше за десятиліття впасти нижче 10 млн т.

Проблеми не обмежуються Францією. Температури 38–43°C фіксують в Іспанії та Італії, а у Польщі, Румунії та Угорщині посилюється дефіцит вологи. Особливо вразливими залишаються регіони, де врожайність кукурудзи критично залежить від літніх опадів.

Читати також: Українське землеробство під тиском зміни клімату: чому зміна технологій вирощування — не тренд, а умова виживання?

Для кукурудзи час виникнення погодного стресу має вирішальне значення. На відміну від пшениці, яка вже перебуває на стадії наливу зерна або наближається до збирання, кукурудза в багатьох регіонах ЄС лише входить у фази, що визначають потенціал врожаю. Саме під час викидання волоті, цвітіння та запилення температура понад 35°C може знижувати життєздатність пилку, погіршувати запилення качанів і, як наслідок, обмежувати потенціал врожайності.

«Якщо ці погодні прогнози справдяться, ринок уже найближчими тижнями може побачити перші перегляди оцінок виробництва кукурудзи в ЄС у бік зниження. Менший урожай не лише посилить напруженість у балансі Євросоюзу, а й скоротить обсяги зерна, доступного для внутрішньоєвропейської торгівлі, насамперед із боку ключових постачальників — Франції, Польщі, Румунії та Угорщини», — каже керівниця відділу аналітики та контенту ASAP Agri Вікторія Блажко.

У такому разі основні країни-імпортери, зокрема Італія та Іспанія, можуть бути змушені активніше залучати поставки кукурудзи з-за меж ЄС. Це створить додаткові можливості для українських експортерів та може підтримати ціни, хоча конкуренція з боку США та Бразилії, ймовірно, залишатиметься дуже високою.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com

Читати також: Посівна-2026: як змінилася структура українських полів та що це означає для агросектору