Євросоюз планує заборонити ще 11 діючих речовин, що значно ускладнить захист зернових

Про це написав професор Марек Мровчинський, Інститут захисту рослин — Національний науково-дослідний інститут у Познані, на основі даних Міністерства сільського господарства та розвитку сільських районів, Головного статистичного управління та IERiGŻ–PIB.

Європейський Союз зараз проводить чергову оцінку діючих речовин, і деякі з них можуть бути вилучені з використання.

«Після того, як ЄС потенційно вилучить аж 11діючих речовин, може бути вилучено 125 ЗЗР, що становить приблизно 21%», — зазначає Марек Мровчинський.

Потенційне вилучення таких речовин, як дифлуфенікан, флуфенацет, метсульфурон-метил та пендиметалін, може зменшити кількість доступних рішень для злісних бур'янів.

Однак експерт зазначає, що менша кількість гербіцидів може підвищити важливість агрономічних методів та інтегрованої боротьби зі шкідниками.

Ще більші наслідки можуть вплинути на фунгіциди. Потенційне вилучення п'яти діючих речовин може зменшити їх кількість на 17%.

Такі речовини, як тебуконазол, метконазол, дифеноконазол, бензовіндифлупір та бромуконазол, є особливо важливими. Вони присутні в багатьох продуктах, що використовуються проти найважливіших хвороб пшениці.

Найбільші обмеження можуть стосуватися захисту від:

• септоріозу пшениці,
• борошнистої роси зернових і трав,
• бурої іржі пшениці,
• фузаріозу колоса

«Можливе вилучення такої великої кількості фунгіцидів спричинить значні проблеми з належним захистом пшениці від патогенів», — наголошує професор Марек Мровчинський у своїй публікації.

Також під загрозою деякі інсектицидні діючі речовини. Лямбда-цигалотрин та піримікарб є найважливішими. Їх втрата особливо суттєво вплине на боротьбу з попелицями, де кількість доступних препаратів може зменшитися з 28 до 20. За словами експертів, зменшення кількості доступних речовин може ще більше прискорити розвиток стійкості шкідників до застосовуваних препаратів.

Однак найсерйозніші наслідки можуть стосуватися фунгіцидних протруйників. Наразі фермери мають у своєму розпорядженні 60 таких препаратів. Якщо дифеноконазол, флудіоксоніл та тебуконазол будуть поступово виведені з виробництва, кількість доступних обробок може скоротитися до семи. Це означатиме скорочення на цілих 88%.

Біопрепарати можуть бути альтернативою деяким хімікатам. Проблема, однак, полягає в тому, що наразі для захисту ярої пшениці зареєстровано лише три мікробіологічні методи обробки.

Вони використовують такі мікроорганізми, як:

• Bacillus amyloliquefaciens,
• Pythium oligandrum,
• Beauveria bassiana.

Хоча біологічні методи боротьби розглядаються як напрямок розвитку сільського господарства, їх ширше впровадження вимагає часу, знань та відповідних умов застосування.

Експерти не сумніваються, що потенційне скорочення кількості діючих речовин підвищить значення стійких до хвороб сортів, агрономічних методів та біологічних методів захисту рослин.

Водночас вони наголошують, що наразі нехімічні методи переважно доповнюють хімічний контроль. Тому будь-яке значне скорочення доступних препаратів може мати прямий вплив на ефективність захисту посівів та рівень втрат, спричинених шкідниками.

Читати також: Ринок ЗЗР в Україні: євроінтеграція, генерики та нові правила гри

Олена Басанець, SuperAgronom.com