Розмінування не вирішує повністю проблему забруднення ґрунтів

Сьогодні, 12:00

Фото: SuperAgronom.com

Ґрунт перестає бути просто фоном для врожаю — це актив, у який потрібно інвестувати, щоб зберегти продуктивність і маржу в майбутньому. Це обговорювалося на щорічній міжнародній конференції з відновлення родючості ґрунтів BTU Soil Health, яку на початку року провела біотехнологічна компанія BTU.

про це йдеться в матеріалі «МХП шукає білок у комахах, Кернел переходить на юніти, а Західний Буг комбінує біологію з хімією. Головне з конференції BTU Soil Health» на Latifundist.com.

Про ґрунти під час війни говорять рідко. У фокусі держави — розмінування і безпека, тоді як системний моніторинг стану земель в Україні відсутній останні 5 років, каже генеральний директор та співзасновник групи компаній BTU, к. с.-г. н. Владислав Болоховський.

«Ми розуміємо: якщо не почати діяти вже зараз і не привертати увагу до цих питань, за нас цього не зробить ніхто», — зазначає він.

З початку повномасштабної війни Україна втратила 19% посівних площ, не використовується понад 5 млн га орних земель, станом на березень 2024 року потенційно замінованими залишаються 139 тис. кв. км, нагадує гендиректор BTU.

Водночас проблема забруднення ґрунтів унаслідок воєнних дій досі недооцінена на глобальному рівні. На міжнародних профільних майданчиках, зокрема на Eurosoil-2025, обговорюють здоров’я ґрунтів, але майже не говорять про вплив війни. Саме Україна вже накопичує унікальний практичний досвід їх відновлення і може ділитися ним зі світом, зазначив Владислав Болоховський.

Для українського агробізнесу ця дискусія давно вийшла за межі теорії. Тут питання відновлення ґрунтів упирається в конкретні рішення — де проходить межа між економікою та екологією. Проблеми фермерів не зникають після розмінування полів. Ґрунти на прифронтових і деокупованих територіях можуть залишатися забрудненими важкими металами — цинком, міддю, кадмієм та іншими, які частково переходять у рослини і готову продукцію.

Ступінь накопичення шкідливих елементів залежить від вибраної культури, характеристик ґрунту, ґрунтових вод та багатьох інших факторів.

На найбільш постраждалих ділянках аграріям радять рекультивацію та висів культур, не призначених для харчування — сидеральних або енергетичних. Водночас таких земель небагато: на більшості полів із поодинокими вирвами після обстеження саперами та наукового висновку можна повноцінно працювати. Проте навіть у цьому випадку агрохімічний аналіз допоможе уникнути збитків — і не «втратити сезон» через формально засіяну, але проблемну ділянку.