Дефіцит оборотних коштів змушує аграріїв шукати альтернативи банківським кредитам

Вчора, 15:00

Фото: SuperAgronom.com

Аграріям критично не вистачає коштів на поточні витрати, а банк не відкриває додатковий оборотний кредит. Щоб отримати оборотні кошти, підприємці розглядають будь-які варіанти позик, зокрема «кешові».

Про це розповів Сергій Милько, комерційний директор ФК «ФІНВІН», для Latifundist.com.

Експерт зазначив, що поповнення обігових коштів — це системний біль аграрія. Агропродукцію не продають дрібними шматками, просто щоб закрити черговий банківський транш. Ринок працює великими обсягами і в конкретні часові вікна.

Проте банки змушують фермерів продавати не тоді, коли вигідно, а тоді, коли зручно кредитному комітету.

«Банк говорить буквально так: у тебе за графіком погашення, отже продай 100 тонн і закрий платіж. При цьому нікого не цікавить кратність партії, поточна ціна, умови доставки й те, що саме зараз ці фактори прямо ріжуть його маржу. Банк бачить графік. Бізнес бачить економіку. І в цій конструкції програє не фермер, а вся система, бо змушує продавати не тоді, коли вигідно, а тоді, коли зручно кредитному комітету», — пояснив Сергій Милько.

Він додав, що аграрію часто простіше продати зерно на завідомо невигідних умовах, але закрити платіж і зберегти формально «хороший» статус. Бізнес шукає реструктуризацію, а в гіршому сценарії йде до неформального кредитора і позичає кошти на стороні.

«На практиці приблизно половина аграріїв не хочуть «скидати» зерно за мінімальною ціною, тому беруть кеш, щоб погасити платіж. Потім вони знову приходять у банк, беруть новий кредит, повертають попередню позику і залишаються вже з двома боргами», — уточнив комерційний директор FinWin.

В результаті зростає ризик дефолту, як тільки фермер взяв кеш в борг.

«Умови по кешу дуже прості і дуже жорсткі. Ти позичаєш валюту на три місяці під 3% на місяць, тож через три місяці поверни тіло плюс 9%. Те, що за цей час гривня ще й девальвувала на 10–15%, кредитора не хвилюють. От тоді в клієнта і починаються справжні проблеми, бо фінансова математика перестає сходитися», — резюмував Сергій Милько.