Умови, коли недоцільно підживлювати озиму пшеницю, назвав Микола Сучек

Сьогодні, 19:00

Фото: superagronom.com

Про підживлення озимої пшениці, доцільність внесення та умови розповів Микола Сучек, к.с-г. наук, керівник агротехнічного департаменту ProPole. Пише SuperAgronom.com.

За його словами, перша умова, коли не варто підживлювати — це промерзання верхнього шару ґрунту більш ніж на 30 см.

«За таких умов, які б добрива не вносили, вони не матимуть ефективності. За глибокого промерзання ґрунту достатньо невеликої кількості опадів, щоб ці добрива змивалися з наших полів. Друга умова, коли недоцільно проводити підживлення, — це добре розвинуті посіви, які знаходяться у фазі активного кущення. Азотні добрива, внесені на такі посіви, зумовлюють подальше активне кущення. І ви будете мати недогони, підгони, колос невеликого розміру. Надалі, якщо виникнуть несприятливі фактори, наприклад нестача вологи, на таких посівах почнеться редукція або скидання зайвих пагонів», — зазначає Микола Сучек.

Як підкреслив експерт, підживлення по мерзлоталому ґрунті передусім варто проводити на тих посівах, які знаходяться у фазі трьох листочків-початку кущення. Саме там найменший вміст цукрів і ці посіви потребують підтримки в першу чергу.

«Такі посіви потребують аміачної селітри, де є дві форми азоту — нітратна (легкорозчинна) і амонійна. Нітратна форма одразу допомагає рослинам під час відновлення вегетації, навіть узимку, коли температура позитивна. Азот надходить і підтримує посіви під час перезимівлі. Амонійна форма зв’язується ґрунтовбирним комплексом, і щоб засвоїти азот у цій формі, рослині потрібно докласти зусиль. Тому, якщо ми маємо на полях добре розкущені, але не виснажені умовами перезимівлі посіви, я також рекомендую вносити добрива, адже частина рослин може бути підсушена мрозами. На таких полях, окрім аміачної селітри, можна застосовувати й сульфат амонію. Це амонійна форма, яка не схильна до промивання, і рослина починає її споживати безпосередньо з ґрунту».

Читати по темі: ТОП порад щодо вирощування озимих зернових від Сергія Авраменка — дайджест

Щодо карбаміду, Микола Сучек зазначив, що це добриво має найбільшу кількість азоту — 46%, який міститься в амідній формі і недоступній для засвоєння через кореневу систему. Тому таке добриво потребує обов’язкової заробки в ґрунт.

«Головна умова внесення карбаміду — наявність снігу на полі, шаром в межах 4 см. У такому разі добриво добре вбирається снігом, і не відбуваються втрати азоту у вигляді аміаку в повітря. Якщо ж ви розкидаєте карбамід на сухий ґрунт, а потім маємо сонце й мороз, — будьте певні: близько 40% азоту з добрива буде втрачено. Тому наголошую: карбамід — єдине добриво, яке треба вносити на сніг», — каже він.

На завершення експерт підсумував: якщо рослини, уражені морозами, лише на початку кущення — необхідно стимулювати регенерацію. Якщо ж посіви добре розвинуті та не виснажені, працювати азотними добривами недоцільно, аби не спровокувати зайве кущення.