Селекція, сівозміна та біопрепарати — названо альтернативу хімічним ЗЗР
Про це йдеться у матеріалі «Євроінтеграція для України у сфері використання ЗЗР: як працюють європейські фермери та чого очікувати українським аграріям» на SuperAgronom.com.
Зазначається, що враховуючи регуляторний тиск та необхідність підлаштовувати під екологічні вимоги технології вирощування, у фермерів залишається досить небагато інструментів:
- Сівозміна. Дотримання сівозміни є однією з найкращих практик для перешкоджання розвитку стійкості патогенів і їх розповсюдження на наступну культуру. Для дуже багатьох аграріїв агрономічно обґрунтована сівозміна, на жаль, давно стала просто сторінкою з підручника, а не реальним інструментом. Проте доведеться згадувати цю сторінку на практиці.
- Агротехнічні заходи. Велику увагу європейські фермери приділяють техніці: культивація, міжрядний обробіток, механічне прополювання. Сюди ж варто віднести і нові лазерні технології боротьби з бур'янами, автономних роботів та інші технологічні досягнення. Там, де неможливо провести хімічний контроль бур'янів, на сцену виходять механічні методи.
- Селекція. Створенням нових сортів, стійких до ураження шкідливими організмами, або принаймні менш сприйнятливих до них, можна частково вирішити проблему захисту рослин. До прикладу, великою проблемою цукрових буряків є церкоспороз, і саме на неможливості захистити посіви від цієї хвороби через заборону діючих речовин часто наголошують експерти. Проте вже існують стійкі до церкоспорозу гібриди, які дають змогу вирощувати цукрові буряки з мінімальним фунгіцидним навантаженням і досить продуктивно.
- Біологічні препарати. До них належать біологічні засоби захисту рослин, біостимулятори та підсилювачі поглинання поживних речовин. Наразі шлях реєстрації продуктів на основі мікроорганізмів коротший, ніж хімічних засобів захисту рослин. І є ще одна «шпаринка»: якщо продукт зареєстровано як біостимулятор, біорегулятор, біодобриво тощо, він проходить ще коротший шлях. Це означає, що вони можуть мати схожі механізми антибіозу, конкуренції, індукції резистентності або утворення біоплівок для захисту поверхні рослини від пошкоджень.
Також серед ключових напрямків — інновації та цифровізація сільського господарства. Сюди включатимуться правила щодо точного землеробства та сучасні технологічні рішення, системи GPS та закриті системи передачі, які дозволяють використовувати засоби захисту рослин без прямого контакту з речовиною, тощо.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com