Аграрії шукають альтернативу забороненим в ЄС пестицидам та передбачають здорожчання систем захисту

По це детально йдеться в матеріалі «Система захисту подорожчає на 40%: як Епіцентр Агро готується до нових правил ЄС» на Latifundist.com.

«Традиційно ми робимо акцент на чотирьох культурах: пшениця, ріпак, соняшник і кукурудза. Але через те, що частина земель знаходиться ближче до півдня, бачимо, що саме озимі культури показують себе стабільніше. Тому зернову групу, зокрема озиму, намагаємося тримати як базу. У межах 50 тис. га у вінницькому кластері під пшеницею маємо 10–15 тис. га. По ріпаку ми не зменшували площі. Як сіяли 6-8 тис. га останні кілька років, так і залишаємося в цих межах. І на найближчі роки плануємо тримати цей рівень», — розповів фахівець.

Цього року, каже він, заклали близько 120 га гороху у південних регіонах. Подивилися на досвід фермерів, поспілкувалися, побачили, що культура має потенціал. Тому вирішили спробувати на невеликій площі. А щоб знайти найоптимальніший варіант, заклали дослід з озимим та ярим варіантом посіву.

«Вже цього року, наприклад, один із інсектицидів, який використовували практично на всіх культурах, довелося повністю замінити через обмеження по діючій речовині. Відповідно підбираємо аналоги з дозволеними компонентами. У нас заведено, що будь-які нові продукти обов’язково проходять тестування. Спочатку на малих ділянках, де дивимося на урожайність і як препарат працює. Потім масштабування, і лише на третій рік можливе повне впровадження», — зазначив Віталій Огірчук.

Якщо дивитися в перспективу до 2028 року, зауважує він, то система захисту може подорожчати мінімум на 40%. Наприклад, ацетохлори, які широко використовувалися як ґрунтові гербіциди на кукурудзі, забороняються. Аналогічна ситуація і з інсектицидами та фунгіцидами — перелік збільшується, відповідно треба шукати альтернативу. Вона є, але значно дорожча. Тому зростання витрат — неминуче.

Читати також: Євроінтеграція для України у сфері використання ЗЗР: як працюють європейські фермери та чого очікувати українським аграріям

Олена Басанець, SuperAgronom.com