Перехід до біологічного виробництва та біопрепаратів має бути поступовим — досвід

25 листопада 2025, 15:30 Олена Басанець

Фото: SuperAgronom.com

Сидерати

Переходити на біологічні системи виробництва потрібно поступово, без різкої відміни від звичних технологій із застосуванням мінеральних добрив та хімічних засобів захисту рослин.

Про свій досвід розповів Василь Косюк, головний агроном господарства «Агрокрай».

«Ще років 12-15 тому ми намагалися перейти до біологічного виробництва, але тоді дуже різко відмовилися від мінеральних добрив і хімічних ЗЗР — тепер бачимо, що це була помилка. Досвід показав: треба поступово переходити на біологічні схеми виробництва, починати з уведення в сівозміну сидеральних культур, застосування деструкторів стерні. Через десять років ми всетаки повернулися до ґрунтозахисного землеробства. Змінили систему обробітку ґрунту — третій рік як відмовилися від оранки, працюємо за технологією mini-till. Закупили агрегати, які допомагають зберегти вологу, структуру ґрунту. Раз на два роки проводимо глибоке розпушування. Однак, думаю, з часом, підібравши сидеральні суміші, відмовимося й від розпушування, що забезпечить ще більшу економію пального й моторесурсу», — каже він.

Активно всівають сидеральні культури, які зберігають ґрунтову вологу, захищають ґрунт від надмірної сонячної інсоляції та є зеленим добривом, а також біопрепарати — деструктори, поліпшувачі ґрунту, фосформобілізатори, каліймобілізатори, що дає змогу значно зменшити норми внесення міндобрив.

Окрім того, в господарстві зменшили застосування хімічних ЗЗР, а деякі культури вирощують повністю з використанням біофунгіцидів і біоінсектицидів.

«Поки що не можемо відмовитися тільки від гербіцидів — щоб працювати без них, спершу треба очистити від бур’янів верхній шар ґрунту», — зазначає Василь Косюк.

Результатом переходу на ґрунтофільну технологію стало відновлення родючості ґрунту, поліпшення стану ґрунтової біоти. Якщо біота працює, отже, буде здорова рослина, відтак можна зменшити кількість хімічних ЗЗР. Агроном вважає, що з роками можна буде значно менше використовувати й біологічні фунгіциди.

Друга перевага — економічна: зменшення кількості міндобрив, витрат на хімічні ЗЗР. Чотири роки тому в ггосподарстві зменшили кількість азотних добрив на 25%, наступного року — ще на 25%, натомість почали застосовувати бактерії, що фіксують азот в ґрунті й з атмосфери. Нині на деяких культурах і полях вносять азотні добрива на 70% менше, ніж за традиційної технології. До того ж без зменшення врожайності.

«Третя перевага ґрунтозахисного землеробства — збереження екології. Перехідний період від традиційного землеробства до біологічного триває й досі — ми не повністю дотримуємося біологічних схем. Однак квасолю, мак олійний, цього року половину посівів сої, зокрема й насіннєвої, частину чорнозерних пшениць і ячменів повністю вирощуємо за біологічною схемою. Найближчим часом поширимо їх на кукурудзу, а з роками — на цукрові буряки. Ми щороку вдосконалюємо схеми, впроваджуємо додаткові біопрепарати, які покращуватимуть фунгіцидний захист культур. Робота над переходом до біологізації триває, але, вважаю, на 50% її вже зроблено», — пояснює Василь Косюк.

Він радить всім охочим упроваджувати біометоди в землеробстві — починати з роботи над оздоровленням ґрунту, застосовуючи деструктори, поліпшувачі ґрунту. Спершу працювати на невеликій площі з кількома культурами, порівнювати результат. Водночас на всій площі сіяти сидерати. Тобто перехід до біологічного виробництва має бути поступовим.