Спека, воєнні дії та знищення Каховського водосховища — основні причини масового поширення сарани у деяких південних областях

Як зазначив Вадим Чайковський, заступник Голови Держпродспоживслужби, Головний державний фітосанітарний інспектор України, перші випадки масового поширення були зафіксовані 20 червня 2025 року на Херсонщині та 14 липня — у Запорізькій області. Причиною поширення фітофага стали сприятливі погодні умови — висока температура повітря, тривала посуха та постійні воєнні дії, які ведуться на території областей. Також однією з причин збільшення площ поширення шкідника є катастрофа на Каховській ГЕС та занедбані землі поблизу зони бойових дій.

«Поширення відбулося в Херсонській, Запорізькій та частково в Одеській областях. У Запорізькій області, зокрема в межах Кушугумської селищної ради, 15 липня 2025 року було введено особливий режим захисту рослин на площі понад 21 600 га. Там створено Координаційний штаб, до якого увійшли представники місцевої влади, аграрного сектору, ДСНС та інших служб. У Херсонській області з 23 червня триває аналогічний режим на території Борозенської громади. На сьогодні оброблено близько 297 га, з них 27 га — посіви соняшника. За результатами моніторингу, нових осередків високої щільності личинок наразі не зафіксовано. Моніторинг триває, фахівці уважно спостерігають за ситуацією в суміжних із зазначеними регіонах», — наголосив Вадим Чайковський.

За його словами, на щастя, промислові посіви наразі не зазнали істотних втрат. Основне джерело живлення сарани — очерет та дикорослі трави.

Читати також: У Запорізькій області ввели особливий режим захисту рослин через поширення сарани

До того ж подекуди було жито захисних заходів, наприклад, у Херсонській області на полях із соняшником були застосовані інсектициди, дозволені до використання в Україні відповідно до «Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» з дотриманням регламентів їх застосування. Після проведення захисних заходів державні фітосанітарні інспектори під час обстежень сільськогосподарських та інших угідь виявили незначний розвиток нестадних видів саранових (кобилки, коники) — до 2 екз. на кв. м. та поодинокі види стадних — личинки італійського пруса (Calliptamus italicus) за чисельності 0,5-2 екз. на кв м.

«Загалом прогнозування появи саранових комах ґрунтується на аналізі погодних умов, стану рослинності та даних про попередні спалахи. Основними факторами, що сприяють збільшенню чисельності сарани, є посушливі та теплі вегетаційні періоди, а також певні фази водного режиму в місцях їх гніздування. Держпродспоживслужба приділяє цьому постійну увагу у всіх регіонах», — зазначив експерт.

Він наголосив, що передусім систему захисту від саранових слід розпочинати з профілактичних заходів, а саме з проведення обстеження місць резервації.

«Враховуючи те, що більшість саранових живе й розмножується на цілинних занедбаних угіддях, пустирищах за високої кількості ворочок, найефективнішими заходами восени є  дискування, боронування або оранка всієї площі залежно від характеру її використання (перелоги, пасовища тощо)», — додав експерт.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com

Читати також: На півдні Одещини аграрій зафіксував масову міграцію сарани