Весняні заморозки та посуха вплинули на урожай озимих на Харківщині, пшеницю збирають з урожайністю нижче середньої

Про це повідомляє Суспільне.Харків, посилаючись на слова начальниці відділу землеробства департаменту агропромислового розвитку ОВА Оксани Федишиної.

На півдні Харківської області, зокрема, у Сахновщинській громаді вже почали збирати озиму пшеницю. В агропідприємства «Надія» збирають озиму пшеницю сорту Перемога. Загалом під озиминою у підприємства — понад 400 гектарів землі.

«Види на врожай були непогані. Але ж весна дала свої виклики. У травні ми на наших полях спостерігали заморозки і їхній негативний вплив. Вважаю, що вже сьогодні можна впевнено зробити висновок, що десь на півтори-дві тонни врожайності ми менше взяли», — розказав керівник господарства Олександр Мельник.

З гектара пшениці мають на дві тонни меншу врожайність від очікуваної, це при тому, що наслідки заморозків пом’якшили дощі. За словами керівника, останні три роки не вдавалося отримати зерно продовольчої якості, але цього року якість уже краща.

Читати також: Цьогорічне зниження урожайності ранніх зернових спричинене цілим комплексом негативних факторів, який зустрічається не так часто — НААН

На полях Інституту рослинництва імені Юр’єва в передмісті Харкова весняні заморозки припали на час, коли в озимих культур починали формуватися стебла, говорить керівник інституту Олег Леонов.

«Заморозки, зрозуміло, вплинули по-різному, де більше, де менше, особливо на озимих культурах, які вже почали в трубку виходити, було пригорання листка», — розповів науковець.

Наприклад, за його словами, на новому, нещодавно зареєстрованому сорт озимої пшениці Малуша, не було ознак ураження заморозками, а поруч пшениця сорту Здобна постраждала сильніше — пригальмувався розвиток, трохи менша озерненість колоса. Але рослини пшениці пластичні, й коли надалі склалися більш сприятливі умови, вона компенсувала ці негативні чинники.

Значно вплинули весняні приморозки, що сталися десь в середині квітня, на посіви ярої твердої пшениці на ділянках інституту.  

«Посіви, вилягли, повністю вона лежала. Ми думали, як пшениця це все переживе. Але десь через тиждень вона таки піднялась, відновила вегетацію. Звичайно, що втратила в урожаї, сформувала менший колос», — розповів Юрій Огурцов, заступник директора Інституту.

Від заморозків також постраждали й деякі посіви гороху. Як зазначив Юрій Огурцов, було пошкоджене листя, подекуди і стебла. І хоча також після заморозків горох відновився, але початковий потенціал урожайності вже було втрачено — в середньому отримано десь 5 горошин у стручку. Тоді як на посівах, які не постраждали від заморозків середня кількість горошин 6-7.

Приморозки завдали достатньо шкоди, однак головною проблемою для врожаю тих же озимих директор Інституту Олег Леонов називає недостатні опади.

«Якщо насіння пролежало з вересня по листопад в сухій землі, то схожість польова, зрозуміло, знижувалась, тому густота рослин була знижена, особливо в центральній частині і східній частині області. Але м'яка зима і прохолодна тривала весна дозволили розкущитись доволі інтенсивно. І на даний момент стеблостій, якщо не чудовий, то і непоганий. По всій області ситуація зовсім різна. Але без хліба не залишимось — з тих посівних площ, навіть за істотного скорочення площ під озимими культурами, порівняно з довоєнними роками, для продовольчих потреб вистачить», — наголосив Олег Леонов.

Збирати ранні зернові аграрії почали майже на всій території області, але масово — тільки в Лозівській громаді на півдні.

Читати також: Чому передчасно жовтіє пшениця — про причини та чи можна було цьому зарадити розповів науковець

За даними начальниці відділу землеробства обласного департаменту агропромрозвитку Оксани Федишиної, наразі найбільш інтенсивно тривають жнива у Лозівській громаді, на півдні області.  Тут уже зібрано майже 3 тис. гектарів, дві третини з них — це озима пшениця.

«Урожайність — 2,6 т/га. Це невисокий показник, але добрий для погодних умов цього року. Цього року від негативного впливу погодно-кліматичних умов загинули зернові культури на площі близько 8 тисяч гектарів. Тобто аграріям довелося їх пересівати. Це невеликий відсоток — лише 1% від загальної площі», — розповіла чиновниця.

За словами Федишиної, нині державної програми компенсацій за загиблі посіви для сільгоспвиробників немає.

Олег Леонов додає, аграрії нині через війну обмежені у ресурсах і це також впливає на посіви, наприклад, добрива витрачають тільки за потребою.

«Матеріальна база в аграріїв в умовах воєнного стану не така, щоб жирувати. Підживлення робили по мінімуму — 30 кілограмів азоту. Захист рослин також — базовий, те, що було вкрай необхідний. Можливо, якби трішки більше дати, воно б краще відгукнулося. Але всі ж зараз розраховують відповідно до економіки. На добрива і пальне — ціни світові, але на сільгоспсировину — поки що ні. Хоча сподіваємося, що ціни на пшеницю цього року, судячи з тенденцій, будуть вищі, ніж торік, що, можливо, стимулюватиме аграрії сіяти більше озимої пшениці», — сказав керівник Інституту рослинництва.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com

Читати також: Пластичність та посухостійкість сортів пшениці є пріоритетом: результати з демо-полігона ФГ «Грига» на Полтавщині

Світлини та відео про життя і роботу агрономів в Instagram SuperAgronom_