1% з усього агроекспорту та половина податку на прибуток мають бути спрямовані на підтримку прифронтових територій — думка

17 червня 2025, 15:00

Зуби дракона

1% з усього агроекспорту мають йти на підтримку прифронтових територій. В іншому разі по економіці вдарить ефект доміно: аграрії збиратимуть менше врожаю, відповідно — менший обсяг перевезень для логістичних компаній і перевалки на терміналах, менший експорт, менше роботи трейдерам. В той же час пайовики з прифронтових територій перестануть отримувати оренду і стануть більшим навантаженням на гектари землі для спокійної частини України.

Таку думку висловив Петр Крогман, власник Agromino, яка має землі як у західній частині України, так і в прифронтових районах.

Цього року Agromino засіяли лише 6 тис. га з 16 тис. га, які обробляють у Вовчанському районі Харківській області. Якщо не буде релевантної підтримки, то навіть ці 6 тис. га скоро не зможуть обробляти, каже власник.

«Це дуже серйозна загроза для України — ми можемо втратити безпековий щит на прифронтових територіях, який працює для всієї країни. Території повинні бути заселеними людьми. Якщо ми втратимо прифронтові території, то втратимо й всю Україну — бо ніхто не вкладатиме у землю чи техніку, знаючи, що лінія фронту зсувається, — аргументує Петр Крогман.

Натомість введення 1% експортного мита на всі аграрні товари може стати гарантією безпеки.

«Це просто і технічно реалізується на митниці — хоч з наступного місяця. Ми збираємо по 13 тонн кукурудзи на Житомирщині. Навіть при середній врожайності 8 т/га фермер отримує $1600 доходу. Віддати $16 на гектар — це не катастрофа. Але це може стати гарантією, що росіяни не прийдуть до його села. І тоді він зберігатиме прибуток ще багато років, — додає він.

Така ідея вперше прозвучала від Мінагрополітики.

Другим джерелом може стати податок на прибуток, половина з якого йшла б на підтримку війська, а інша — на підтримку прифронтових територій. Адже на сьогодні українські аграрії майже не платять 18% податку на прибуток, перебуваючи на спрощеній системі з мінімальним єдиним податком.

«... насправді — найприбутковіші бізнеси взагалі не платять податків на прибуток. Це дратує європейських фермерів, які платять по 21%. У всіх державах податок на прибуток є стабілізатором — ті, кому пощастило більше, платять податки, а ті, хто несе витрати на всю країну і збитковий, не платять податок, — пояснив він.

Адже агрокомпанії з прифронтових районів несуть таке ж податкове навантаження, як і агрокомпанії з безпечних регіонів, алк при цьому у кілька разів більші воєнні витрати та втрати. Тому вони збиткові, тоді як агрокомпанії у безпечних регіонах мають прибуток у розмірі 650 доларів з гектара, каже Петр Крогман на прикладі власних господарств у Хмельницькій та Житомирській областях. У порівнянні з ними їхнє господарство у Вовчанському районі Харківської області приносить близько мінус $175 з гектара втрати інфраструктури, РЕБи, мінні поля, вищі логістичні витрати через зруйновані мости і залізничні станції.

Крім того, впливають також обмеження роботи з боку армії або будівництво укріплень на полях. А на додачу до цього ще й аномальна посуха. У 2024 у Вовчанськом угосподарстві Agromino зібрали лише 4 т/га кукурудзи, що нижче собівартості. І таких господарств багато.

Меланія Несмачна, SuperAgronom.com