Чи варто орієнтуватись на фенологічні показники при визначенні строків сівби — думка

Зазначається, що фенологія вивчає взаємозв'язки між циклічними змінами, що відбуваються в розвитку живих організмів, залежно від зміни кліматичних умов. У цій науці винятковими показниками є насамперед рослини, але також і тварини (наприклад, міграції птахів, поява гону та періоду спарювання, відліт комах).

На основі спостережень за датами характерних стадій розвитку рослин (наприклад, розвиток листя, цвітіння, плодоношення тощо) визначено фенологічні сезони, з яких зазвичай виділяють 8:

• початок весни, про що свідчить запилення ліщини, цвітіння мати-й-мачухи, анемони, печіночниці (підлісків);
• рання весна: цвітіння верби, поява листя берези, цвітіння кульбаби, конвалій, вишні;
• розпал весни: цвітіння яблуні, каштана, бузку, колосіння жита;
• початок літа: цвітіння акації, бузини, малини, жита, збирання трав;
• літо: цвітіння липи дрібнолистої та широколистої, дозрівання смородини та малини, збирання зернових культур;
• рання осінь: цвітіння вересу, дозрівання плодових, кінського каштана, сівба жита;
• осінь: опадання листя берези та каштана;
• зима: стан спокою рослин.

За допомогою фенологічних спостережень можна визначити відповідні строки проведення польових робіт, особливо сівби. Відомі приклади рослин-індикаторів, які цвітуть, коли ґрунт прогрівається до температури, придатної для сівби певних видів культур.

Знання зоофенології, у свою чергу, можуть бути корисними для прогнозування градації шкідників сільськогосподарських культур. Наприклад, помічено, що час відльоту зимуючих колорадських жуків часто збігається з періодом цвітіння кульбаби звичайної та бузку звичайного. Вилуплення личинок бурякової попелиці часто збігається з цвітінням терену, а поява перших бурякових мух — з цвітінням вишні та яблуні.

Фенологічні спостереження можуть бути корисними для визначення відповідних строків посіву сільськогосподарських культур, адже календарні дати можуть бути ненадійними, але природа «мудра» і сигналізує про оптимальні погодні умови.

Найвідомішим прикладом фенологічного посівного показника є сівба кукурудзи в період цвітіння кульбаби звичайної, черемхи, черешні, смородини червоної. Ці рослини зацвітають, коли температура ґрунту досягає 6-8°C, що вважається тепловим оптимумом для проростання кукурудзи.

За фенологічними показниками посадка картоплі повинна відбуватися в період від цвітіння кульбаби звичайної і розпускання листя аґрусу, але не пізніше початку цвітіння бузку і каштана кінського. Фенологічним терміном сівби цукрових буряків вважається період цвітіння черемхи і форзиції, а в аґрусу і смородини — початок листоутворення.

Ранні ярі, такі як пшениця, овес або горох польовий, можна висівати під час цвітіння мати-й-мачухи або анемони деревної. У свою чергу, для теплолюбної сої фенологічним показником строку сівби є цвітіння клена або закінчення цвітіння вишні. Гречку сіють, коли зацвітуть каштани.

«Фенологічні спостереження є дуже корисним інструментом для визначення сприятливого часу для посіву багатьох культур. Вони часто є кращим орієнтиром, ніж рекомендовані календарні дати, оскільки рослини постійно реагують на зміни погодних умов», — йдеться у повідомленні.

Читати також: Сівба кукурудзи: strip-till, мульча, сидерати, кулісні посіви та глибина загортання

Однак, зазначають автори, у наш час визначення терміну сівби лише за цвітінням рослин-індикаторів може виявитися надто неточним і ризикованим. Зміна клімату та пов’язана з нею турбулентність погодних умов можуть бути оманливими як для рослин, так і для фермерів.

«Рослини теж іноді «поспішають» (або навпаки). Згадайте лише минулий рік, коли розвиток рослин був дуже динамічним і, наприклад, локально можна було побачити цвітіння кульбаби вже в березні. Якби ми дотримувалися лише фенологічних рекомендацій і сіяли кукурудзу в цей час, ми могли б піддати рослини ризику погодних збоїв і пов’язаних з цим ушкоджень. Ми знаємо, що морози ще регулярно нагадують про себе», — наголошують автори.

В умовах зміни клімату аграрії все частіше, незалежно від показників чи рекомендованих термінів, змушені гнучко пристосовувати строки сівби до умов, що динамічно змінюються. Наприклад, доступність ґрунтової вологи та прогнози погоди мають пріоритет над фенологічними умовами. Озимі зернові культури часто висівають у пізні терміни, а ярі — значно раніше. Нові гібриди кукурудзи дозволяють висівати в більш прохолодний ґрунт. В умовах сучасних викликів агротехніки, пов’язаних зі зміною клімату, визначення оптимального строку сівби означає не лише дослухатися до рекомендацій та спостерігати за фенологічними показниками, а й аналізувати польові умови (в тому числі за допомогою ґрунтового термометра) та прогнозовані погодні умови, підкреслили польські фахівці.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com

Читати також: Фази розвитку соняшнику ВВСН, шкодочинні фактори та догляд за посівами