Ситуація на посівах озимих зернових потребує чіткої оцінки їх стану, щоб вчасно провести необхідні заходи з догляду

Про це йдеться в «Аналітичній довідці про агрометеорологічні умови та стан посівів сільськогосподарських культур в Україні (за інформацією НААН)».

За повідомленням Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН, сніговий покрив на більшій території Одеської області відсутній, лише на півночі області на полях спостерігається сніг висотою 1-4 см. Промерзання ґрунту відбулося на глибину 11-15 см. За таких погодних умов озимі культури знаходяться у стані зимового спокою. За період похолодання мінімальна температура на глибині вузла кущіння пшениці озимої не опускалася нижче 6,0 °С морозу, що не є критичною для рослин не лише пшениці, а й ячменю, яка за розрахунками Гідрометеоцентру становить: для пшениці озимої у фазі «кущіння» 14,7-16,1 °С морозу, ріпаку озимого у фазі «формування листової розетки» — 15,3 °С морозу. На полях, які було не вкрито снігом спостерігається пошкодження листкової частини рослин озимих культур, особливо надмірно розвинених з осені ріпаку та ячменю озимих.

За інформацією Інституту рослинництва імені В.Я. Юр’єва НААН на зараз озимі культури знаходяться у стані глибокого зимового спокою. Внаслідок опадів, які переважно спостерігалися у середині та наприкінці другої декади лютого на полях утворився стійкий сніговий покрив. Станом на 20 лютого висота його становила 5-11 см, глибина промерзання ґрунту — 25-40 см. У найхолодніші ночі мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимих культур (3 см) опускалася до 5-8 °С морозу, що значно вище за критичну температуру вимерзання. Визначена науковцями інституту методом прямого проморожування розкущених рослин критична температура вимерзання на цей період у сортів пшениці м’якої озимої, рекомендованих для вирощування у Харківській області була на рівні 15,5-16,0 °С морозу, для менш морозостійких сортів зарубіжного походження –14,0-15,0 °С; для ячменю озимого та пшениці твердої озимої — 11,5-12,5 °С; для жита і тритикале озимих — 16,5-18,0 °С морозу. У рослин, які перебувають у фазі «3-4 листків» ці показники на 1,0-1,5 °С вищі.

«Посіви пшениці озимої у центральних та східних районах Харківської області незалежно від попередників, які після сівби довгий час потерпали від нестачі вологи у ґрунті, зійшли пізно восени, або на початку зими та утворили лише 2-4 листки чи перебували у стані «шильця». Через підвищений температурний режим упродовж грудня — початку лютого такі рослини слабо вегетували і наразі перебувають у фазі «3-4 листків», на окремих полях у них утворився зачатковий другий пагін. Такі рослини перебувають на гетеротрофному типі живлення та частково забезпечують процеси метаболізму шляхом фотосинтезу. Це дає їм можливість за сприятливих умов повністю перейти на автотрофне живлення та сформувати листову та кореневу системи після відновлення весняної вегетації. На думку науковців, можливість утворити додаткові пагони буде значною мірою залежати від оптимального гідротермічного режиму весни та ретельного догляду за посівами в агропідприємствах», — зазначають науковці.

За даними ННЦ «Інститут землеробства НААН» у Київській області протягом останньої декади лютого опадів не було. Станом на 26 лютого висота снігового покриву становила 5-7 см, температура ґрунту на глибині 5 см — 2,0 °С морозу, ґрунт промерз на глибину 25-28 см. Рослини озимих зернових культур перебувають у стані глибокого зимового спокою, тому їх морфологічний стан практично не змінився. Науковцями інституту відібрано моноліти для визначення життєздатності рослин. Результати відрощування озимих зернових культур за Донським прискореним методом показали, що виживання рослин (пшениці, жита, тритикале озимих) становило 98-99 %, ячменю озимого — 97-98 %. Інтенсивність відростання надземної маси озимих зернових культур після 24-годинної експозиції становила 4-8 мм.

За повідомленням Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН, у Львівській області протягом останнього тижня опади випали незначні — 0,5 мм. Промерзання ґрунту становить 29-30 см, відбувається відтавання вдень — до 10 см. Озимі зернові культури на зараз є на межі пробудження від зимового спокою. За повного відтавання ґрунту та підвищення середньодобових температур до 3-5 °С тепла можливо очікувати тимчасове, або остаточне відновлення вегетації.

За інформацією ДУ Інститут зернових культур, опади у вигляді мокрого снігу та снігу, спостерігались у другій половині другої декади лютого майже щодня. Сума опадів становила від 5 до 15 мм (40-115 % декадної норми). На полях утворився сніговий покрив висотою 1-6 см, ґрунт промерз на глибину 19-26 см, у південних районах — до 45 см. Мінімальні температури ґрунту на глибині залягання вузла кущіння (3 см) під час найбільшого похолодання знижувались до 5-7 °С морозу і виявились значно вищими за критичні температури вимерзання. Отже, протягом звітного періоду озимі культури перебували у стані зимового спокою, загрозливих явищ для їх перезимівлі на території Дніпропетровської області не спостерігалося.

«Ситуація, що склалася на зараз на посівах озимих зернових культур, вимагає оперативного і чіткого оцінювання їх стану до кінця перезимівлі, що дасть можливість вчасно провести необхідні заходи з догляду за ними. Рекомендується відразу після закінчення сильних морозів додатково відібрати зразки для визначення життєздатності рослин, крім загальноприйнятих строків відбору. При визначенні життєздатності озимих культур особливу увагу необхідно звернути на стан конусів наростання та кореневої системи, температурний режим на глибині залягання вузлів кущіння, появу і поширення хвороб», — йдеться у повідомленні.

Наразі особливу увагу слід сконцентрувати на підготовці та проведенні першого азотного підживлення, наголошують нуковці. У першу чергу ранньовесняне підживлення треба провести на зріджених та недостатньо розвинених посівах, де доза азотних добрив на час відновлення вегетації повинна становити орієнтовно 70-90 кг/га, на посівах у задовільному стані — 50-60 кг/га, у доброму — 20-30 кг/га.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com

Читати також: Весняні приморозки ще тривалий час будуть супутником весняно-польових робіт: як пристосуватися?