Терміни піджимають: польські фахівці радять поквапитися з осінньою рістрегуляцією озимого ріпаку

Чому це може бути останній шанс врегулювати ріпак? Адже, можливо, погодні умови ще дозволять провести захист. Однак обробка, проведена лише зараз, у будь-якому разі вже буде значно запізнілою, особливо на ранніх посівах. Ріпак, посіяний в середині серпня, який досі залишався нерегульованим, насправді нагадує «капусту».

Зазначається, що деякі фермери чекали, поки сходи не стануть досить однорідними, особливо на тих ділянках, де спостерігалося нерівномірне проростання. Тоді часто деякі рослини перебували, наприклад, у фазі BBCH 14, а інші тільки проростали. У такій системі більш розвинені рослини «уникнули» своїх фаз розвитку. 

«Як правило, щодо озимого ріпаку слід враховувати, що чим пізніше вносяться ретарданти, тим слабша регулююча дія. Звісно, таким чином можна зупинити надмірний розвиток надземної маси, але не на такому рівні, як у фазі 4-6 листків. Крім того, просто гальмування інтенсивного розвитку листя не є самоціллю. Власне, регулювання також має потовщувати кореневу шийку та стимулювати розвиток кореневої системи. Знову ж таки — чим пізніше ми почнемо регуляцію, тим слабше буде розвиватися коренева система, а разом з тим буде важко збільшити діаметр кореневої шийки», — наголошує автор повідомлення.

Діючі речовини для рістрегуляції озимого ріпаку

І додає, що не слід також забувати про вибір діючої речовини відповідно до стану посіву. Якщо рослини вже «виросли», слід використовувати більш сильну діючу речовину (наприклад, мепікват-хлорид, метконазол). Водночас гарного регулюючого ефекту з сильним фунгіцидним захистом можна досягти, використовуючи суміш паклобутразолу та дифеноконазолу. Також можна вносити прогексадіон кальцію (сильний регуляторний ефект). Якщо регулююча обробка вже була застосована, але посів усе ще потребує втручання, часто достатньо внести, наприклад, тебуконазол.

«Там, де сходи ріпаку слабкі, також варто застосувати регулювання. Але ми не вводимо сильні ретарданти — це може бути, наприклад, 60-70% дози триазолів. Однак не будемо відмовлятися від внесення, оскільки, крім регулятивної дії, воно також покликане забезпечити захисну парасольку від патогенів. При цьому слід звернути увагу на температуру: наприклад, часто використовуваний тебуконазол потребує принаймні 12 °C для досягнення найкращого ефекту», — радить автор. 

Меланія Несмачна, SuperAgronom.com 

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій