За словами Павла Коваля, проблема, що в Україні ряд регіонів повинні зрошуватись. Південь увесь – від Татарбунарів до Маріуполя. Ця смуга повинна зрошуватись, але там окупація тимчасова, і там зруйновані зрошувальні системи.

До війни пробували в окремих регіонах збирати, наприклад, озимий ячмінь і висівати сою на тому самому полі, і ще до морозів збирали сою. Але для цього потрібно зрошення. Резуьтати були непогані.

«В цих кліматичних умовах і в тих оперативних господарських умовах, в яких Україна знаходиться, ми балансуємо на межі ризикованого землеробства. Ми балансуємо і від тих запитів зовнішнього ринку, куди ми можемо які культури експортувати. І це часто  вдається. За останні два роки в Україні наростили посіви цукрового буряку, що є позитивним моментом. Адже з одного боку це вдосконалює можливості експортного потенціалу України, ми експортуємо в тому числі і цукор, а з іншого боку забезпечуємо внутрішній ринок», – каже він. 

Експерт додає, що можна було б відходити від надмірного висівання того ж самого соняшнику та інших олійних культур, які є складними у сівозміні, але українські аграрії змушені в результаті таких економічних передумов, що склалися, повернутися більше до ріпаку та сої.

«Так, вони виснажують землю, але якщо ми запроваджуємо там сівозміни, де чергуються зернові колосові, де є по можливості  залишати чорні пари і висівати потім знову ріпак та сою (особливо там в середній смузі, не на самому півдні, бо соя там згорає, не росте зовсім), то ми зможемо так балансувати, формувати експортний потенціал і гарантувати продовольчу безпеку всередині країни». 

Читати по темі: 

• Несформовані качани, абортація бобів, соняшник вистояв. Який агросезон 2024 у центральних областях
• АгроЕкспедиція 2024: Миколаївщина — від спеки рятує ноутіл та нішеві, Кіровоградщина — час переймати досвід південних областей

«Потрібно обов'язково повертатися до науково обґрунтованих сівозмін. Але потрібна для цього перемога, і потрібно зрозуміти та стратегічно спланувати, що ми будемо вирощувати, куди будемо продавати, як забезпечувати відтворення ґрунтів і відновлення економічної спроможності наших аграрних підприємств - це досить складна інтелектуальна задача перед нами»,  –  зазначає Павло Коваль.

Меланія Несмачна, SuperAgronom.com