Сидерати в системі no-till дають багато переваг — досвід

Земельний банк господарства 300 га, основні культури: озима пшениця, соя, кукурудза і соняшник. А також сіють сидерати. Це гречка або багатокомпонентні суміші, до складу яких входить гречка, фацелія, льон, вика, гірчиця, редька, бобові тощо. 

Читати по темі: АгроПолігон НУБіП: Досліди з сидератами

ТОП-9 найпоширеніших сидератів в Україні: переваги та недоліки

«Висіваю 8–9-компонентні суміші, скошую і прямо по них сію основну культуру, а коли урожай зібрано, по стерні ― знову суміші. Тобто на полі не має бути чорної землі, ґрунт має бути весь час покритий рослинами та рослинними рештками. Завдяки цьому зберігається волога, що особливо важливо навесні під час сівби. Біота, що активно розмножується за таких умов, розкладає органіку, структурує ґрунт. До речі, по нулю можна сіяти навіть під час дощу, бо ґрунт не налипає, оскільки техніка рухається рослинними рештками. Як бачите, сидерати в no-till дають купу переваг, тому дивуюся своїм колегам, які вперто палять дизель на оранку, щоб зробити шкоду землі та зайвий клопіт собі. От взяти, наприклад, сою. Припустимо, і вони, і я маємо по 3 т/га. Але ж я як бонус отримую ще накопичення органіки й оздоровлення ґрунту. Або розглянемо з економічного боку. Щоб засіяти гектар сидеральною сумішшю, я витратив 3 тис. гривень: одну тисячу ― на гербіцид (використовуємо його до чи після посівів), другу ― на насіння, третю ― на саму сівбу. А що таке сьогодні 3 тис. гривень? Це ціна центнера селітри (залишимо поза дужками, що для її внесення потрібна ще техніка і пальне). Мій сусід купує селітру, а я за ті самі гроші отримую тонни природного добрива», ― каже Михайло Войтовик. 

Читати по темі: Сергій Бодя: Працюючи по no-till, ми економимо найдорожче, що в нас є, — час

Меланія Несмачна, SuperAgronom.com