Чому на Одещині все частіше обирають технологію обробітку No-Till — пояснив аграрій
Детально про них розповів керівник ФГ «СІМ-АГРОЮГ» — Сергій Бодя в інтерв'ю SuperAgronom.com.
«Коли випадають опади, ми відразу починаємо висушувати (вивітрювати) цю вологу. А потрібно навчитись її консервувати, щоб за відсутності опадів був певний запас рослині. Тут, на півдні Одещини, дуже сильні вітри, які роблять просто замети з верхнього шару. Були б у нас інші умови — можна було би простіше до цього ставитись. А коли в нас із 5 річок лишилась малесенька одна — які ще мають бути натяки?», — аргументував Сергій Бодя.
За технологією No-Till в господарстві вирощують соняшник, пшеницю, ріпак, ячмінь, льон і кукурудзу. Частина полів в господарстві раніше були цілиною, колишні пасовища. Поля нерівні й на обприскувачах ламаються штанги. Тому на них поки що доводиться робити дискування, а десь і оранку, каже керівник господарства.
Читати по темі: No-till — досвід впровадження системи аграріями півдня
Ґрунти в господарстві представлені чорноземами та суглинками. Сергій Бодя каже, що за технології no-till з’являються черв’яки, переробляють верхній шар, проникає кисень. Покращуються живі процеси в ґрунті.
«Важливо захистити поля від видування. В нас активно вирубують лісосмуги. Більшість населених пунктів без газу і все йде на дрова. Ми не можемо створити лісосмуги самі. Це має бути державна програма. Маємо захищати поля від вітрової та водної ерозії. І за no-till завдяки рослинним решткам ми можемо затримувати ці процеси. Коли ми все розорюємо — то і ґрунтові води змінюють своє русло», — додав керівник господарства.