Внесення азоту перед появою колоса підвищує шанси отримати зерно продовольчої якості

Видання зазначає, що внесення якісної дози у фазу прапорцевого листка сприяє збільшенню маси тисячі зерен за рахунок поліпшення наливу зерна. 

«Відкладаючи якісну дозу (тобто дозу, яка впливатиме на якість урожаю, — ред.) та вводячи її у фазах пізніше BBCH 39 (найпізніше — до появи перших остей), ми впливаємо на покращення таких параметрів, як вміст білка. Хорошим рішенням, хоча воно рідко використовується, є внесення якісної дози в два прийоми, тобто на початку фази формування прапорцевого листка і безпосередньо перед колосінням», — йдеться у повідомленні. 

Зазначається, що доза азоту до колосіння коливається в межах 20-50 кг N/га, і найчастіше діапазон внесення азоту в діючій речовині наближається до цієї нижньої межі. Так, при використанні 34% аміачної селітри вноситься 60-140 кг добрив на гектар, а карбаміду – 45-110 кг/га.

Пшениця має високі потреби в азоті. Для виробництва 1 т зерна (з відповідною кількістю соломи) потрібно приблизно 25-30 кг N/га. Тут, зазначають польські фахівці, необхідно враховувати азот з усіх джерел (мінеральні добрива, вміст у ґрунті тощо). Що стосується дози перед колосінням, вона має враховувати попередні внесення азотних добрив, а також загальне співвідношення поживних речовин, які забезпечують повне засвоєння N. 

«Найкраще, якщо ми використовуємо швидкодіючі форми азоту в дозі під колос, щоб рослини могли якнайшвидше використати заданий N. Аміачна селітра, яка містить 50% швидкодіючої нітратної форми, безумовно, тут спрацює. За низької або середньої кількості води також можна використовувати КАС — його перевага в наявності всіх трьох форм азоту, і при цьому відсутність необхідності розчинення, завдяки чому нітратна форма діє дуже швидко», — вказується у повідомленні.

Зазначається також, що можливе використання карбаміду в дозі перед колосінням але тільки заздалегідь. Польські фахівці наголошують, що насправді зараз останній момент вносити це добриво на пшеницю, якщо потрібно, щоб воно подіяло як якісна доза. Бо азот із карбаміду (амідний азот) потребує найдовшого часу для ефективної роботи. За температури близько 20 °C процес гідролізу значно швидший, але перш ніж амідний азот перетвориться на форму, доступну для рослин, пройде кілька днів, може, навіть більше 10 (на швидкість процесу вплинуть відповідні температура і вологість). Тому сечовину в якісній дозі слід вносити вже на початку фази прапорцевого листка і навіть безпосередньо перед фазою BBCH 37. У більш пізні терміни внесення цього добрива під зернові культури стає невиправданим. 

Мінеральні добрива

Вся інформація про мінеральні добрива

Додається, що карбамід можна вносити і позакоренево, використовуючи, наприклад, 5% розчин цього добрива. Такий прийом має вищу валідність, якщо не очікується опадів найближчими днями. 

Вносити третю дозу в умовах посухи точно немає сенсу, наголошують експерти. Загалом дозу перед колосінням слід вносити перед очікуваними опадами, щоб добриво розчинилося якнайшвидше. В іншому разі відбуваються значні втрати азоту, хоча на цей період їх можна частково мінімізувати за рахунок щільного покриву — гранули, які потрапляють під рослини, не матимуть прямого доступу сонця, оскільки будуть частково затінені рослинами. Проте без опадів втрати все одно будуть. 

«Сенс внесення третьої дози азоту є в тих посівах, у яких відсутні хвороби, рослини здорові й водночас обіцяють гарну врожайність. Важливо, що при внесенні третьої дози, спрямованої на отримання зерна найвищої якості, варто також розглянути можливість застосування третьої фунгіцидної обробки, тобто захисту колосу. У разі високого тиску від патогенних збудників це буде виправдано, і в певному сенсі, разом з якісною дозою, буде основним елементом, що сприяє, зокрема, отриманню більш високої маси 1000 зерна», — підкреслено в повідомленні.

Читати також: Позакореневе підживлення озимої пшениці: азот і мікроелементи

Чітке Точне Землеробство

Сильний курс для високоефективних аграріїв