Експерт розповів про особливості підживлення озимої пшениці у Степу

Про це розповів доктор біологічних наук Сергій Хаблак в авторському блозі: «Позакореневе підживлення озимої пшениці: азот і мікроелементи».

Наприклад, у посушливих умовах Півдня України на важких глинистих і суглинистих ґрунтах, за недостатньої кількості опадів, вимивання азоту за межі кореневмісного шару ґрунту не виявлено. Він може переміщуватися в глибші шари, але не безповоротно.

«...із висхідними водами нітратний азот піднімається у верхній шар ґрунту і використовується рослинами. Тому в умовах Степу важливе значення має осіннє внесення азоту. Проте якщо восени добрива не використовувати, внесення азоту рано навесні на вологий ґрунт сприяє збільшенню густоти стебел, особливо на зріджених чи недостатньо розвинутих посівах», — пояснює фахівець.

При пересиханні верхнього шару ґрунту підживлення рекомендується проводити прикореневим або фоліарним способом по листку.

Щодо дробного внесення азоту у різні етапи органогенезу озимої пшениці, то в умовах недостатнього і нестійкого зволоження у зоні Степу, воно не має практично ніякої переваги перед одноразовим його застосуванням перед сівбою або внесенням у поєднанні з ранньовесняним підживленням, каже Сергій Хаблак.

Більше того, за цих умов доцільне одноразове внесення азотних добрив восени до сівби, або до сівби і для підживлення по мерзлоталому ґрунті, чи для позакореневого підживлення. В умовах достатнього зволоження потребу проведення підживлень і дози азотних добрив коригують з урахуванням результатів ґрунтової та рослинної діагностики.

Нагадаємо, на ринку України з’явились 5 нових продуктів спеціальних добрив.

Спецвипуск щорічного інфографічного довідника

Вся інформація про український аграрний фронт